Частину Борщівського району може затопити через каскад ГЕС на Дністрі
Екологічна громадськість Тернопільщини занепокоєна ініціативою влади щодо будівництва каскаду ГЕС на одній з найбільших річок України – Дністрі. Активісти та науковці переконані, що нові електростанції завдадуть непоправної шкоди довкіллю та призведуть до замулення, а згодом до загибелі річки. Не переконала громадськість і екскурсія на Новодністровську ГАЕС. Навпаки – тривога тільки посилилась. Депутатський корпус облради ще торік висловив позицію у цьому питані – проти. А ось у білому домі бачать у цих проектах лише позитив.
Екскурсія на Новодністровську ГЕАС, яка відбулася минулого тижня і мала б схилити громадськість на користь будівництва малих ГЕС на Дністрі, лише загострила ситуацію в області. Під час поїздки активісти зрозуміли, що наміри представників влади щодо будівництва малих електростанцій серйозні. Більшість аргументів посадовців вони називають недостовірними і стверджують, що реалізація цього проекту завдасть непоправних втрат.
Нагадаємо, епопея з будівництвом малих ГЕС на Дністрі триває уже не перший рік. У середній течії річки передбачається спорудження шести гідроелектростанцій – 5 греблевого та одну дериваційного типу. Верхня гребля – біля села Вістря Монастириського району (початок національного природного парку «Дністровський каньйон», який належить до природоохоронних об’єктів). Нижня гребля також знаходиться в межах нашої області (територія новоствореної Мельниця-Подільської територіальної громади).
– Біля кожної греблі передбачається підйом води на 8-10 метрів. Історично так склалося, що більшість сіл розташовані у долині, тобто це неминуче затоплення вулиць, городів та будинків людей. Мабуть, лобісти цього проекту сподіваються викупити ці землі або ж вольовим методом переселити людей, як це було під час будівництва першої Дністровської ГЕС, – зазначає представник ГО «Зелений світ» Олександр Степаненко (Чортків).
Підтоплення не минучі не тільки для Тернопільської, а й для сусідніх – Чернівецької та Івано-Франківської областей, заявляють активісти.
Численні пікети під стінами обласної ради торік таки принесли результат. Влітку минулого року депутати заблокували це питання і проголосували за заборону реалізації проекту. Здавалося б, можна було заспокоїтись. Аж тут на початку 2017 року конфлікт спалахнув з новою силою, коли у регіонах приступили до виконання Програми розвитку гідроенергетики до 2026 року, прийняту урядом у липні минулого року. Саме вона легалізує будівництво скандальних ГЕС на Дністрі.
Представники ГО екологічного спрямування зазначають, що програма прийнята з грубим порушенням законів України і міжнародних зобов’язань. По-друге, документ мав пройти громадське обговорення, експертизу та погодження дотичних установ. Мінприроди та Держагентство з водних ресурсів стверджують, що до них не надходив проект цієї програми, а їхні фахівці не брали участі в розробці цього документа. Саме тому активісти вимагають її скасування. Зараз вони готують судові позови, але не виключають, що доведеться діяти кардинально, якщо їхніх вимог не почують. Для цього навіть створено громадський рух «Вільний Дністер», покликаний захищати річку від руйнівних техногенних проектів.
Натомість група «Екомайдан», яка представляє громадськість у робочій групі з протидії поршень у сфері екології при ОДА, через відсутність порозуміння із владою вийшла зі складу групи. Повернутися активісти обіцяють лише після зміни керівника групи (нині заступник голови ТОДА Іван Крисак).
В обласній раді створено тимчасову комісію з вивчення будівництва ГЕС. Її очолює депутат Роман Нитка. За його словами, під час роботи комісії напрацьовано ряд документів, які дають підстави зробити висновки, що такі об’єкти зашкодять довкіллю.
У «білому домі» мають іншу – протилежну – позицію. У ГЕС тут бачать нові робочі місця, інвесторів, оновлення інфраструктури, власну енергетичну та економічну незалежність.
Зоряна Гарасимів
Коментар
Іван Ковалик, керівник ГО «Вільні люди – «Самооборона Майдану»:
– Завданням екскурсії було показати представникам органів місцевого самоврядування, котрі живуть уздовж Дністра, всі позитиви, які отримають громади від даного будівництва. Інформація подавалася однобоко. Ризиків озвучено не було. Мета зустрічі – розвинути кампанію з будівництва ГЕС на Тернопільщині. Заступник голови ТОДА Іван Крисак зазначив, що вже готовий братися за організацію даного процесу. Представники жодної з районних адміністрацій, підпорядкованих вертикалі, не виступали проти будівництва ГЕС. У кулуарах говорили, що це чітка партійна лінія. Завдання – переконати села та громади прийняти позитивні рішення. Таким чином, можливо, вони хочуть обійти голосування, яке відбулося в обласній раді.
Наступний момент, на якому акцентували увагу, – економічна незалежність від Росії. На сьогодні більшість обленерго підконтрольні громадянам Російської Федерації: Володимир Григоришин, який донедавна був громадянином РФ і має частку власності в 11 обленерго, Олексій Бабаков, який має свої частки у десяти обленерго і є депутатом Держдуми РФ, екс-«регіонали» Юрій Бойко та Сергій Льовочкін контролюють два обленерго.
Володимир Горин, представник Федерації спортивного туризму в Україні:
– Дністер – друга за розміром річка в Україні. Розташовані на ній ГЕС не можуть бути малими. Такі об’єкти можуть бути на Збручі, Сереті, але точно не на Дністрі. Якщо це великі ГЕС, то погодження мало б відбуватися на іншому рівні. Смішно з уст представників влади звучить, що рішення мають приймати села та громади. Доля Дністра не може вирішуватися в селі Возилів чи Лука. Це надбання всієї держави. Як мінімум, мав би відбутися всеукраїнський референдум. Це загальноєвропейська проблема, яку потрібно вирішувати з західними партнерами. Наприклад, у Карпатах всі ГЕС, які були збудовані, зараз становлять серйозну проблему, зокрема, через засмічення та замулення.
З іншого боку, одна справа – красти гроші при будівництві сонячних електростанцій, де можна чітко порахувати, скільки панелей, інша – коли в бетон заливають мільйони гривень. Тут спостерігається чітке зацікавлення людей, які це діло педалюють.
Олександр Степаненко, керівник ГО «Зелений світ» (Чортків):
– У чому ризик для екосистеми Дністра? Перш за все, зупиниться течія. Дністер – швидка річка, яка поки що зберігає здатність до самоочищення. Невеликі глибини, швидка течія, невелика аерація – усе це сприяє самоочищенню річки від нечистот (промислових, комунальних та сільськогосподарських), які ми скидаємо в Дністер. Однак вода першого класу чистоти спостерігається у Дністрі лише на перших ста кілометрах течії річки.
Дністру важко. На ньому вже знаходяться три греблі – дві в Новодністровську, одна – в Дубасарах. Це найбільша в Європі гідроакумулююча станція. У середньому Дністрі вже не йдеться про річку в природному стані. Її течія зупинена. Дністровське водосховище поступово заповнюється намулом. Рано чи пізно воно припинить своє існування як резервуар води. Скільки метрів намулу зараз на дні водосховища, сказати важко.
Упродовж останніх 20 років спостерігається зниження водності всіх річок України. Останніх кілька років басейн Дністра досяг критеріїв маловоддя. У цій ситуації держава мала переглянути свою думку щодо водокористування, спонукати всіх господарників до раціонального використання води і до приведення басейну Дністра до природного стану. Найкращим фільтром води є непорушена екосистема. Будь-яке техногенне втручання порушує спроможність Дністра до самоочищення.
Якщо ми перетворимо Дністер на каскад із шести ставків, рано чи пізно вони будуть замулені. Спроможність води до самоочищення буде зменшуватись. Органіка, яка буде залишатися на дні водосховищ, слугуватиме потужним джерелом виділення метану.
На проектну документацію виділено 155 млн. грн. Держава відкрила велику годівницю з виготовлення проектно-кошторисної документації. Згодом ще десятки років триватиме будівництво станцій. Відбуватиметься це не за кошти «Гідроенерго», а за бюджетні. При цьому протягом останніх п’яти років гідроенергетика за масштабом приватних інвестицій, які штучно стимулюються через «зелений тариф», знаходиться на останньому місці, поступаючись геліоенергетиці, вітровій та біоенергетиці.
Андрій Палюх, кандидат технічних наук:
– По-перше, у Новодністровську нам показали ГАЕС при тому, що пропонують будувати ГЕС. Це різні об’єкти. Принцип роботи зовсім інший. Якщо ГАЕС ще не на стільки шкідлива, то руслова ГЕС матиме катастрофічні наслідки. Показувати людям Мерседес, а пропонувати російський ВАЗ – неправильно. Поспілкувавшись з інженерами Надністрянської ГАЕС, з’ясувалося, що в них є проблема – за 10-15 років їхня ГЕС буде замулена. На даний момент технологій очистки немає, тому вони дуже зацікавлені у будівництві шести ГЕС, які будуть у верхній частині Дністра стримувати намул.
На Новодністровській ГЕС працює всього 140 осіб. З них близько 30-40 – керівництво, призначене зверху. Тобто залишається 100 робочих місць, притому що у Заліщицькому районі 52 тис. мешканців.
Іван Крисак, перший заступник голови ТОДА:
– Будівництво низьконапірних ГЕС на ділянці верхнього Дністра дозволить вирішити проблеми енергодефіциту в цьому регіоні та захисту від паводків, що завдають великої шкоди населенню, економіці та навколишньому середовищу. Крім того, у проекті передбачено кошти на облаштування інфраструктури прилеглих територій, а це 6 мостів через Дністер, сотні кілометрів шосейних доріг, ремонт шкіл, медичних закладів, приплив нових інвестицій у рекреаційні проекти, торгівлю, культуру тощо. Під час візиту ми побачили результат соціальних програм, зокрема побудовані об`єкти соціальної сфери (лікарня, клуб) за рахунок ПАТ “Укргідроенерго” та роль ГАЕС у соціально-економічному житті міста Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області.
Джерело: Номер один
Екскурсія на Новодністровську ГЕАС, яка відбулася минулого тижня і мала б схилити громадськість на користь будівництва малих ГЕС на Дністрі, лише загострила ситуацію в області. Під час поїздки активісти зрозуміли, що наміри представників влади щодо будівництва малих електростанцій серйозні. Більшість аргументів посадовців вони називають недостовірними і стверджують, що реалізація цього проекту завдасть непоправних втрат.
Нагадаємо, епопея з будівництвом малих ГЕС на Дністрі триває уже не перший рік. У середній течії річки передбачається спорудження шести гідроелектростанцій – 5 греблевого та одну дериваційного типу. Верхня гребля – біля села Вістря Монастириського району (початок національного природного парку «Дністровський каньйон», який належить до природоохоронних об’єктів). Нижня гребля також знаходиться в межах нашої області (територія новоствореної Мельниця-Подільської територіальної громади).
– Біля кожної греблі передбачається підйом води на 8-10 метрів. Історично так склалося, що більшість сіл розташовані у долині, тобто це неминуче затоплення вулиць, городів та будинків людей. Мабуть, лобісти цього проекту сподіваються викупити ці землі або ж вольовим методом переселити людей, як це було під час будівництва першої Дністровської ГЕС, – зазначає представник ГО «Зелений світ» Олександр Степаненко (Чортків).
Підтоплення не минучі не тільки для Тернопільської, а й для сусідніх – Чернівецької та Івано-Франківської областей, заявляють активісти.
Численні пікети під стінами обласної ради торік таки принесли результат. Влітку минулого року депутати заблокували це питання і проголосували за заборону реалізації проекту. Здавалося б, можна було заспокоїтись. Аж тут на початку 2017 року конфлікт спалахнув з новою силою, коли у регіонах приступили до виконання Програми розвитку гідроенергетики до 2026 року, прийняту урядом у липні минулого року. Саме вона легалізує будівництво скандальних ГЕС на Дністрі.
Представники ГО екологічного спрямування зазначають, що програма прийнята з грубим порушенням законів України і міжнародних зобов’язань. По-друге, документ мав пройти громадське обговорення, експертизу та погодження дотичних установ. Мінприроди та Держагентство з водних ресурсів стверджують, що до них не надходив проект цієї програми, а їхні фахівці не брали участі в розробці цього документа. Саме тому активісти вимагають її скасування. Зараз вони готують судові позови, але не виключають, що доведеться діяти кардинально, якщо їхніх вимог не почують. Для цього навіть створено громадський рух «Вільний Дністер», покликаний захищати річку від руйнівних техногенних проектів.
Натомість група «Екомайдан», яка представляє громадськість у робочій групі з протидії поршень у сфері екології при ОДА, через відсутність порозуміння із владою вийшла зі складу групи. Повернутися активісти обіцяють лише після зміни керівника групи (нині заступник голови ТОДА Іван Крисак).
В обласній раді створено тимчасову комісію з вивчення будівництва ГЕС. Її очолює депутат Роман Нитка. За його словами, під час роботи комісії напрацьовано ряд документів, які дають підстави зробити висновки, що такі об’єкти зашкодять довкіллю.
У «білому домі» мають іншу – протилежну – позицію. У ГЕС тут бачать нові робочі місця, інвесторів, оновлення інфраструктури, власну енергетичну та економічну незалежність.
Зоряна Гарасимів
Коментар
Іван Ковалик, керівник ГО «Вільні люди – «Самооборона Майдану»:
– Завданням екскурсії було показати представникам органів місцевого самоврядування, котрі живуть уздовж Дністра, всі позитиви, які отримають громади від даного будівництва. Інформація подавалася однобоко. Ризиків озвучено не було. Мета зустрічі – розвинути кампанію з будівництва ГЕС на Тернопільщині. Заступник голови ТОДА Іван Крисак зазначив, що вже готовий братися за організацію даного процесу. Представники жодної з районних адміністрацій, підпорядкованих вертикалі, не виступали проти будівництва ГЕС. У кулуарах говорили, що це чітка партійна лінія. Завдання – переконати села та громади прийняти позитивні рішення. Таким чином, можливо, вони хочуть обійти голосування, яке відбулося в обласній раді.
Наступний момент, на якому акцентували увагу, – економічна незалежність від Росії. На сьогодні більшість обленерго підконтрольні громадянам Російської Федерації: Володимир Григоришин, який донедавна був громадянином РФ і має частку власності в 11 обленерго, Олексій Бабаков, який має свої частки у десяти обленерго і є депутатом Держдуми РФ, екс-«регіонали» Юрій Бойко та Сергій Льовочкін контролюють два обленерго.
Володимир Горин, представник Федерації спортивного туризму в Україні:
– Дністер – друга за розміром річка в Україні. Розташовані на ній ГЕС не можуть бути малими. Такі об’єкти можуть бути на Збручі, Сереті, але точно не на Дністрі. Якщо це великі ГЕС, то погодження мало б відбуватися на іншому рівні. Смішно з уст представників влади звучить, що рішення мають приймати села та громади. Доля Дністра не може вирішуватися в селі Возилів чи Лука. Це надбання всієї держави. Як мінімум, мав би відбутися всеукраїнський референдум. Це загальноєвропейська проблема, яку потрібно вирішувати з західними партнерами. Наприклад, у Карпатах всі ГЕС, які були збудовані, зараз становлять серйозну проблему, зокрема, через засмічення та замулення.
З іншого боку, одна справа – красти гроші при будівництві сонячних електростанцій, де можна чітко порахувати, скільки панелей, інша – коли в бетон заливають мільйони гривень. Тут спостерігається чітке зацікавлення людей, які це діло педалюють.
Олександр Степаненко, керівник ГО «Зелений світ» (Чортків):
– У чому ризик для екосистеми Дністра? Перш за все, зупиниться течія. Дністер – швидка річка, яка поки що зберігає здатність до самоочищення. Невеликі глибини, швидка течія, невелика аерація – усе це сприяє самоочищенню річки від нечистот (промислових, комунальних та сільськогосподарських), які ми скидаємо в Дністер. Однак вода першого класу чистоти спостерігається у Дністрі лише на перших ста кілометрах течії річки.
Дністру важко. На ньому вже знаходяться три греблі – дві в Новодністровську, одна – в Дубасарах. Це найбільша в Європі гідроакумулююча станція. У середньому Дністрі вже не йдеться про річку в природному стані. Її течія зупинена. Дністровське водосховище поступово заповнюється намулом. Рано чи пізно воно припинить своє існування як резервуар води. Скільки метрів намулу зараз на дні водосховища, сказати важко.
Упродовж останніх 20 років спостерігається зниження водності всіх річок України. Останніх кілька років басейн Дністра досяг критеріїв маловоддя. У цій ситуації держава мала переглянути свою думку щодо водокористування, спонукати всіх господарників до раціонального використання води і до приведення басейну Дністра до природного стану. Найкращим фільтром води є непорушена екосистема. Будь-яке техногенне втручання порушує спроможність Дністра до самоочищення.
Якщо ми перетворимо Дністер на каскад із шести ставків, рано чи пізно вони будуть замулені. Спроможність води до самоочищення буде зменшуватись. Органіка, яка буде залишатися на дні водосховищ, слугуватиме потужним джерелом виділення метану.
На проектну документацію виділено 155 млн. грн. Держава відкрила велику годівницю з виготовлення проектно-кошторисної документації. Згодом ще десятки років триватиме будівництво станцій. Відбуватиметься це не за кошти «Гідроенерго», а за бюджетні. При цьому протягом останніх п’яти років гідроенергетика за масштабом приватних інвестицій, які штучно стимулюються через «зелений тариф», знаходиться на останньому місці, поступаючись геліоенергетиці, вітровій та біоенергетиці.
Андрій Палюх, кандидат технічних наук:
– По-перше, у Новодністровську нам показали ГАЕС при тому, що пропонують будувати ГЕС. Це різні об’єкти. Принцип роботи зовсім інший. Якщо ГАЕС ще не на стільки шкідлива, то руслова ГЕС матиме катастрофічні наслідки. Показувати людям Мерседес, а пропонувати російський ВАЗ – неправильно. Поспілкувавшись з інженерами Надністрянської ГАЕС, з’ясувалося, що в них є проблема – за 10-15 років їхня ГЕС буде замулена. На даний момент технологій очистки немає, тому вони дуже зацікавлені у будівництві шести ГЕС, які будуть у верхній частині Дністра стримувати намул.
На Новодністровській ГЕС працює всього 140 осіб. З них близько 30-40 – керівництво, призначене зверху. Тобто залишається 100 робочих місць, притому що у Заліщицькому районі 52 тис. мешканців.
Іван Крисак, перший заступник голови ТОДА:
– Будівництво низьконапірних ГЕС на ділянці верхнього Дністра дозволить вирішити проблеми енергодефіциту в цьому регіоні та захисту від паводків, що завдають великої шкоди населенню, економіці та навколишньому середовищу. Крім того, у проекті передбачено кошти на облаштування інфраструктури прилеглих територій, а це 6 мостів через Дністер, сотні кілометрів шосейних доріг, ремонт шкіл, медичних закладів, приплив нових інвестицій у рекреаційні проекти, торгівлю, культуру тощо. Під час візиту ми побачили результат соціальних програм, зокрема побудовані об`єкти соціальної сфери (лікарня, клуб) за рахунок ПАТ “Укргідроенерго” та роль ГАЕС у соціально-економічному житті міста Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області.
Джерело: Номер один
