Головна » 2019 » Січень » 20 » Чи довго борщів'яни молитимуться за російського патріарха Кирила?

Чи довго борщів'яни молитимуться за російського патріарха Кирила?

29.03.2024
Автор: Sashko
Коментарі: 0
Переглядів: 1305
Релігійні громади Тернопільщини масово готуються до переходу в новопроголошену Православну церкву.

Вся Україна радіє наданню нашій православній церкві статусу автокефалії, а тим часом у деяких селах та містах патріотичного Тернопілля під час літургій досі моляться за… російського патріарха Кіріла! І це після того, як РПЦ показала своє справжнє «вовче обличчя»: збунтувавшись проти надання Україні Томосу, їхні церковники розірвали стосунки з Константинополем. Треба визнати, що втовкмачена століттями російською пропагандою теза про «канонічність» церкви з центром у Москві зробила з багатьох людей рабів. Та все змінила Революція Гідності: українці почали рішуче наполягати на створенні помісної української церкви і звільненні з-під релігійного гніту Москви.

Від 2014-го року донині на Тернопільщині офіційно вийшли з московської церкви десять громад. У підпорядкуванні УПЦ МП ще залишилося 116 парафій, більшість яких на Шумщині та Кременеччині, кілька — у Збаразькому та Лановецькому районах, три громади — на Бучаччині, по одній — у Бережанах і Борщеві. Надання Україні Вселенським патріархатом Томосу додало відваги вірянам, і нині у багатьох населених пунктах Тернопільщини релігійні громади масово готуються до переходу в новостворену Православну церкву України.

«Закликаю до нашої Церкви — двері відчинені для усіх! Потрібно забути образи, розгорнути нову сторінку і писати новітню історію нашої єдиної визнаної Української автокефальної православної церкви. Якщо будемо рухатись в цьому напрямку, якщо в основі цього буде любов, то швидко об’єднаємося, і крок за кроком інші помісні православні церкви визнають нашу автокефалію»,— заявив Митрополит Київський і всієї України Епіфаній

Перехід до ПЦУ гальмують… священики


«Карта» переходу парафій УПЦ МП до УПЦ КП після Майдану на Тернопільщині має такий вигляд: у 2014-ому свій вибір зробили громади сіл Новостав та Вовківці Шумського району, Кути Бережанського району, Бутин Збаразького району, у 2015-ому році — Лішня, Башуки, Куликів та Колосова Кременецького району. У 2016-ому не відбулося жодного переходу. У 2017-ому від московської церкви звільнилися громади сіл Котюжини та Кинахівці Збаразького району. У 2018-ому наші краяни офіційно не реєстрували перехід громад з УПЦ МП. Та, попри те, віряни у багатьох селах проводили збори стосовно переходу до ПЦУ, особливо — коли почався процес отримання Томосу. Наприкінці грудня минулого року парафіяни храму Успіння Пресвятої Богородиці села Трибухівці Бучацького району проголосували за вихід з УПЦ МП і об’єднання з ПЦУ. Таке ж рішення прийняли релігійні громади сіл Кордишів та Онишківці Шумського району та села Гніздичне Збаразького району, вони звернулися до архиєпископа Тернопільського і Кременецького Нестора з проханням прийняти їх до ПЦУ.

— Наразі чекаємо рішення Верховної Ради, яке визначить порядок реєстрації громад ПЦУ, тоді офіційно зареєструємо перехід нашої парафії, — розповіла мешканка села Кордишів Світлана Стельмащук.

— До нас уже зверталися за консультацією віряни інших сіл району — Брикова, Радошівки та Суража. Ініціативна група нашого села не перший рік порушувала питання про перехід, але священик переконував про неканонічність інших православних церков. Ми терпляче чекали… Коли 15 грудня відбувся об’єднавчий Собор, ми вирішили не чекати до 6 січня, коли буде надано Томос, а зібрали у храмі збори. Були присутні 56 осіб — це свідомі мешканці, деякі з них принципово не ходять до нашої церкви через підпорядкування Москві. Я відвідую Богослужіння, бо люблю наш храм, який побудували мої прадід і прабабуся, в якому вінчалися мої батьки, у ній я хрестилася, мій син... 90 відсотків наших односельчан підтримують перехід, решта теж не проти, але хочуть, щоб залишився наш священик, проте він поки що не визначився. До Водохреща зберемо підписи мешканців, щоб представити пароху нашу позицію. Два роки тому ми вже збирали підписи — більшість підтримали.

Не захочуть до ПЦУ, то мусять визнати себе російською церквою


Про нинішню конфесійну ситуацію на Тернопільщині «НОВІЙ…» розповів провідний інспектор відділу в справах релігії та національностей Управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей ТОДА Петро Бурдяк:

— Наразі 116 громад залишаються в підпорядкуванні Православної церкви Московського патріархату, а також — шість їхніх організацій: чотири монастирі, єпархія та духовна семінарія в Почаєві. Чоловічий монастир при Свято-Успенській Почаївській лаврі налічує близько 170 ченців, Свято-Духівський монастир у Почаєві — до 40, Богоявленський жіночий монастир у Кременці — 30-40, чоловічий монастир на честь св. Іоанна Милостивого у Малих Загайцях на Шумщині — до 10 ченців. До проголошення ПЦУ на Тернопільщині були чотири єпархії православної церкви — Тернопільська єпархія УПЦ КП (керуючий архиєпископ Нестор) — близько 400 парафій, Тернопільсько-Теребовлянська єпархія УПЦ КП (керуючий єпископ Павло) — близько 40 парафій, Тернопільська єпархія УАПЦ (керуючий архиєпископ Тихон) — понад 150 парафій, УПЦ МП (керуючий митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій) — 116 парафій. Варто зазначити, що з 2009-го року і донині 140 релігійних громад УАПЦ перейшли до УПЦ КП.

Знаємо, що релігійні громади УПЦ МП нині приймають важливі рішення про перехід, проте до нас ще не приходили реєструвати, бо наразі нема юридичної процедури. Спершу мусять бути сформовані керівні органи ПЦУ, утворені єпархіальні управління та призначені їхні керівники. Згадані вище єпископи нині є керівниками єпархій православних церков, яких де-факто вже не існує, — це нюанси перехідного періоду. Та, попри це, релігійні громади можуть приймати свої рішення на загальних зборах про перехід їхніх храмів до ПЦУ, вести перемовини з духовенством. Право вирішувати питання підпорядкування храму тій чи іншій церкві належить тільки громаді. Священики здійснюють служіння на запрошення вірян, можуть головувати на зборах, очолювати парафіяльну раду, але не мають права узурпувати керівництво, одноосібно приймати рішення. Якщо засновником єпархії, семінарії чи монастиря може бути єпархіальне управління, то релігійну громаду не може ніхто створити, крім групи вірян у кількості не менше десяти осіб.



Об’єднання православних церков в Україні в єдину автокефальну — це складний процес, тож, вочевидь, не треба форсувати подій, має бути свідоме волевиявлення вірян. Законодавець надає релігійним громадам право приймати самостійні рішення, але православні парафії, які не захочуть приєднатися до ПЦУ, повинні визнати, що належать до Російської православної церкви.

Джерело: Нова
Переглядів: 1305


Коментарі

Имя *:
Email *:
Код *: