Чиновники відхрестились від скандальної забудови скверу в центрі Борщева?
Епопея із знищенням зелених зон Борщева та забудови скверу біля дитячої бібліотеки, схоже, набирає нових обертів.
«Свободівці», котрі виступили проти встановлення кіоску в невеличкому сквері, в якому в різні часи планувалось встановлення пам’ятників Степану Бандері чи Марті Пашківській, стали, мабуть, головними ворогами не тільки військового комісара Богдана Вербіцького, чиїй дружині виконавчий комітет майже одноголосно дав дозвіл на встановлення тимчасової споруди, а й деяких представників політичної еліти краю.
Дехто змирився з тим, що в сквері таки з’явиться диво архітектурної думки, будучи переконаним в тому, що систему неможливо зламати і кругова порука не дасть «образити» всесильного військового комісара, а комусь доводиться вперто йти до своєї мети, в черговий раз доводячи, що є речі, якими в сучасних реаліях не можна нехтувати. Тим більше, якщо усе це робиться без будь-яких дозвільних документів.
А так воно і є, судячи з офіційних відповідей головного архітектора району та керівника ЦНАПу, надісланого на запити депутатів Христини Яворської та Тетяни Іванюк, в яких йдеться про те, що до них не надходило жодних документів та заяв від Вербіцької М.С. на виготовлення паспорта прив’язки ТС – головного документа, який дає підстави для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
У цьому випадку виникає логічне запитання: «На основі яких дозвільних документів в сквері розпочалися будівельні роботи і була залита фундаментна плита?»
І якщо таких документів не було, невже підприємець вирішила самостійно та без згоди влади міста, нехай і мовчазної, розпочати настільки масштабні роботи прямісінько під носом у чиновників і мешканців міста?
«Свободівці», котрі виступили проти встановлення кіоску в невеличкому сквері, в якому в різні часи планувалось встановлення пам’ятників Степану Бандері чи Марті Пашківській, стали, мабуть, головними ворогами не тільки військового комісара Богдана Вербіцького, чиїй дружині виконавчий комітет майже одноголосно дав дозвіл на встановлення тимчасової споруди, а й деяких представників політичної еліти краю.
Дехто змирився з тим, що в сквері таки з’явиться диво архітектурної думки, будучи переконаним в тому, що систему неможливо зламати і кругова порука не дасть «образити» всесильного військового комісара, а комусь доводиться вперто йти до своєї мети, в черговий раз доводячи, що є речі, якими в сучасних реаліях не можна нехтувати. Тим більше, якщо усе це робиться без будь-яких дозвільних документів.
А так воно і є, судячи з офіційних відповідей головного архітектора району та керівника ЦНАПу, надісланого на запити депутатів Христини Яворської та Тетяни Іванюк, в яких йдеться про те, що до них не надходило жодних документів та заяв від Вербіцької М.С. на виготовлення паспорта прив’язки ТС – головного документа, який дає підстави для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
У цьому випадку виникає логічне запитання: «На основі яких дозвільних документів в сквері розпочалися будівельні роботи і була залита фундаментна плита?»
І якщо таких документів не було, невже підприємець вирішила самостійно та без згоди влади міста, нехай і мовчазної, розпочати настільки масштабні роботи прямісінько під носом у чиновників і мешканців міста?
