Тарас Рогоза - один з найбільш відкритих для спілкування керівників Борщівщини, очільник служби цивільного захисту, з яким приємно вести розмову і який за останніх кілька років зумів зробити багато корисного для пожежно-рятувальної служби району.

Нещодавно Тарас Володимирович побував з візитом в Литві, де відбулась робоча зустріч тернопільських рятувальників з їх європейськими колегами. Рятувальники вирушили туди на запрошення мера міста Шиляле. До слова, це литовське місто та Борщів є містами-побратимами.

- Чи цікавою була поїздка в Литву і яка мета такого візиту?

Враження від Литви дуже позитивні. Борщів та місто Шиляле є побратимами вже декілька років. Люди тут відкриті для спілкування і готові надати нам безкоштовну допомогу пожежною технікою, яка для них сьогодні вже застаріла. Про таке оснащення ми можемо тільки мріяти. Основне завдання литовських рятувальників - професійне навчання та саме робота. Простий приклад - там ніхто не палить траву. По-перше, за спалення сухої трави там великі штрафи, а по-друге, - свідомість литовців не дозволяє їм нищити природу і порушувати закон.



-В плані технічного оснащення ми дуже відстаємо від європейських колег? І чого в першу чергу потребують борщівські рятувальники?

Для порівняння, в Литві навіть добровільні пожежні команди забезпечені цифровими радіостанціями, які працюють, як мобільні телефони і "ловлять" по всій країні. У нас же звичайні рації УКВ, з якими завжди бути на зв'язку майже нереально. Найновіша машина у нас з 2009 року, у них всі пожежні автомобілі з 2015-2016 років. Хочеться додати, що нам дуже допомогли профінансовані в районі програми (нещодавно районні депутати виділили кошти на купівлю тепловізора для борщівських рятувальників,-ред.) і це величезний позитив і кредит довіри нашій службі від влади району.



- Трішки відійдемо від професійної теми. Як складаються стосунки з іноземними пожежниками? Чи можна назвати їх дружніми?

Можна. Саме завдяки нашій дружбі у Борщівському районі з'явився компресор, радіостанції, бензопили і ще багато чого. Дуже важливо, що навчання у сусідній Польщі пройшли всі офіцери. До слова, на сьогоднішній день ми проводимо перемовини стосовно навчання уже добровольців. Обмін досвідом та навчання в європейських країнах забезпечують формування нового мислення і нових поглядів на життя. І це, на мою думку, справді найголовніше.

- На вашу думку, як самі поляки та литовці ставляться до таких програм і що їх мотивує допомагати українським колегам?


Вони вже пройшли цей непростий шлях. Їм теж допомогали і продовжують допомагають коштами Євросоюзу сьогодні. Якщо ти хочеш змінюватись на краще, тобі однозначно допоможуть. Поляки та литовці розуміють, що нам сьогодні потрібна їхня допомога, як розуміють і те, чим може усе закінчитись, якщо ми не вистоїмо у нашій боротьбі.



- Як на вашу думку процес децентралізації відіб'ється на самій структурі ДРПЧ-8 і яке майбутнє чекає на рятувальників Борщівщини?

На мою думку, в кожній громаді вкрай необхідно створити осередок Місцевої пожежної охорони для швидкого реагування під час пожеж, щоб не втрачати ні хвилини, поки підійде допомога з Борщева. На практиці це вже не раз показало свою ефективність. Тільки за останній місяць - с. Кудринці, с.Дністрове, с. Лосяч і т.д. Система МПК працює у Литві, Польщі, Австрії, але тільки в комплексі з професійними пожежно-рятувальними частинами.

- Сьогодні ледь не в кожному селі спалюють суху траву, палають цілі поля, придорожні смуги. На вашу думку, як можна виправити цю жахливу ситуацію?

Проблема вирішується дуже швидко і ефективно. При самих об'єднаних територіальних громадах створюється структура, в якій є комунальна інспекція або місцева поліція. Саме завдяки дієвості таких структур в європейських країнах не палять в заборонених місцях, не смітять на вулиці, машини паркують по правилах. Адже, наприклад, за спалювання сміття чи сухої трави накладається великий штраф, який поповнює бюджет громади і згодом йде на утримання цих же структур.

- Маєте на увазі, що такі процеси повинна контролювати влада громади? Щось типу муніципальної поліції?

Саме так і це цілком європейських підхід. Жоден екологічний інспектор з області чи району не зможе реально вирішити увесь масив наявних проблем. Люди повинні знати і розуміти, що вони відповідальні перед оточуючими, своїми сусідами і містом.