«Дивограй» затанцював найкраще: 10 нагород на престижному конкурсі в Болгарії
Цієї весни дивограївці, дивограйчики і дивограєнята під керівництвом хореографа Галини Чорній працювали особливо напружено, адже готувалися до своєї першої закордонної поїздки у повному складі трьох вікових груп «Дивограю». Керівник колективу відгукнулась на запрошення Міжнародного фестивалю дитячої творчості «Сонце - Радість - Краса», що стартував 15 червня 2017 року в одному з найпопулярніших курортів Болгарії, місті Несебр. Фестиваль ось уже кілька років поспіль пропонує глядачам та туристам цікаву конкурсну програму в числі якої особливо вирізняються народні танці. Професійне міжнародне журі оцінює учасників за віковими категоріями. Для Болгарії та країн учасників це грандіозна міжнародна культурна подія та цінний обмін досвідом між дитячими колективами різних країн у теплій атмосфері на березі лагідного Чорного моря.
Кожна з груп «Дивограю», беручи участь у фестивалі, переслідувала власну мету: старші хотіли неодмінно перетанцювати грузинів, що їм не вдалося зробити у 2013 році, середні – вперше вдало виступити за кордоном, а маленькі – перемогти усіх! Ще діти бажали їхати неодмінно двоповерховим автобусом. Ну і найзаповітнішим бажанням усіх, в тому числі супроводжуючих колектив батьків, було вдосталь назагорятися і накупатися у морі.
Бажання почали здійснюватись 13 червня, коли від Борщівської школи мистецтв у далеку мандрівку вирушив комфортабельний двоповерховий автобус із українськими танцюристами та групою підтримки. Хто не подорожував з дітьми уник найпоширенішого запитання через кожні десять хвилин: «А ми скоро приїдемо?»... Втім, подорож трьома країнами виявилась настільки ж довгою, наскільки цікавою. Болгарський серпантин незадовго привів групу на Сонячний берег. І – ось воно море!
Проте, учасники колективу ні на хвилину не забували, що у наступні три дні на сцені Амфітеатру старого Несебру показуватимуть свої яскраві виступи колективи з багатьох країн Європи, серед яких Україна завжди виглядала яскраво і самобутно. Тому, відпочинок відпочинком, але репетиції ніхто не відміняв... Наскільки ж відповідально, практично під палючим сонцем і на розпеченій ним сцені, коли поряд плюскочуться морські хвилі наші діти відпрацьовували кожен рух – тільки за це я б нагородила їх Гран-прі! На жаль, вирішують не мами. Таке гастрольне життя навіть на морі.
Фестиваль розпочався масштабним парадом країн (за данними організаторів в цьому році на фестивалі було зарєєстровано близько 8 тисяч учасників). Увечері діти в концертних костюмах та батьки у вишиванках крокували вулицями міста, голосно скануючи: «Україна!». Було особливо щемно підспівувати слова українського гімну, який від цього звучав найголосніше, при піднятті національних прапорів країн учасників.
Увечері цього дня сцена амфітеатру виглядала казково. Різнокольорова підсвітка і усмішки на обличчах наших танцюристів вигідно підкреслювали національні строї і красу українського танцю вцілому. На відкритті фестивалю танцювала старша і середня група «Дивограю». Маленькі ж «гуцулята» та батьки активно, наскільки це може бути після проведеного дня на морі, аплодували.
Наступний концертний сонячний день, після маршкидка пішки до старого Несебру і репетиції на сцені амфітеатру, плавно переріс у концертний дощовий вечір, точніше, дощик пройшов ненав’язливий і швидкий, але сцену і глядацьку залу підмочив і організаторами фестивалю було прийнято рішення перенести конкурсні виступи на сцену будинку культури того ж Старого Несебру. І тут почалося! Діти сцени не знають, місця у залі мало і група підтримки «Дивограю» розпорошується у залі і на балконі, костюми на другий танець розмістили в фойє при вході із двома татусями-охоронниками. Проте, змагалися сьогодні тільки старші, а вони фестивалять вже більше півдесятка років, і такі ситуації дозволяють максимально зібратися і видати на біс. Що «Дивограй» і зробив! Зал вибухнув аплодисментами, а судді не один раз здивовано переглянулися від українського «Гопака» у виконанні майбутніх випускників Борщівської школи мистецтв. Верталися пізно уночі і з українською піснею. Дякуємо усім борщів’янам, хто залишався до кінця концерту і підтримав танцюристів, а також збудив перед самим виступом «Дивограю» розімлілих у зручних м’яких кріслах малих дивограйчиків, які потім казали, що концерт був цікавий, а «Дивограй» затанцював найкраще.
Другого конкурсного дня знову було сонячно і жарко. Старший «Дивограй» прийшов підтримати середню і молодшу групи, які чудово справились із покладеним на них надважким завданням: не плавати сьогодні ні в морі, ні в басейні, щоби мати сили виконати свої танцювальні номери. Але цей факт дітей не засмутив, адже всі були рішуче настроєні на успішний виступ. Витримали навіть невелику фотосесію, хоч було видно, як жарко їм в концертних костюмах. Добре, що батьки ще не встигли придбати гуцульські кептарі для своїх «Гуцулят».
Третій день був вільний від виступів, але Галина Іванівна ще не назмагалась, діти - не натанцювались, а батьки – не навболівались. Тому усі відгукнулись на пропозицію директора молодіжного табору «Тін-Палац», де проживала група, взяти участь у міжнародному фестивалі, що проводиться вже втретє на сцені «Тін-Палацу». Учасниками стали творчі колективи, що проживали в таборі на той час, з України, Росії, Білорусі. Надвечір знову задощило, ще й похолодало. Та в нас, як у футболі, гра відбувається за будь-якої погоди. Глядачі та судді рятувалися під парасольками і кутались в дощовики. Проте діти блискуче відтанцювали на критій, але все одно мокрій, сцені.
За результатами двох фестивалів: надзвичайна гордість за створений і очолюваний Галиною Чорній колектив, Борщівську школу мистецтв, наше місто, область, Україну! За всіх загалом батьків: тих, хто напрасовував костюми і хто переглядав відео і хвилювався вдома усі вісім днів. За кожного талановитого, витривалого, мужнього танцівника! Здійснилися всі наші бажання. Старша група «Дивограю», виконавши «Гопак» та «Жартівливу польку», розділила перше місце із емоційними грузинами, яким змалечку можна вискочити на сцену у волохатій шапці з вигуком «Асса!», стати на носочки і вже усіх перемогти, та майстерним львівським колективом «Роси світанку», який давно гастролює за кордоном. В такі колективи діти проходять конкурсний відбір за ростом, вагою, слухом ще з трьох років.
Середній «Дивограй» пройшов закордонні смотрини з другим призовим місцем за танці «Поліська полька», «Дубо-танець» у своїй віковій категорії. Найменші ж дивограйчики посіли третє місце у молодшій віковій категорії зі своїм першим танцем - «Гуцулята». Усі групи нагороджені почесними знаками та грамотами «За майстерне і артистичне виконання». Керівник колективу – дипломом за творчі успіхи і високі досягнення у роботі з дітьми.
У фестивалі «Тін-Палацу» «Дивограй» в загальному заліку посів друге місце. Старший «Дивограй» виборов перемогу - перше місце, диплом за найемоційніше виконання танцю «Гопак» та солодкий приз. За одну поїздку колектив привіз для Борщівської школи мистецтв, міста, району, області, країни 10 нагород!
І наші діти того варті, як ніхто інший. Супроводжуючі їх батьки бачили, скільки праці було вкладено для досягнення мети, скільки дитячих сил. Вони репетирували і танцювали, не лякаючись палючого сонця, гарячої сцени, чорних хмар, холодного дощу, перемагаючи втому, спокусу морем, басейном і іншими речами, яким радіють діти на відпочинку. Вони сильні, наполегливі, вміючі віддаватися сповна своїй справі, яка буде ще нагороджена не одним Гран-прі! Гордимося вами – діти України!
Кожна з груп «Дивограю», беручи участь у фестивалі, переслідувала власну мету: старші хотіли неодмінно перетанцювати грузинів, що їм не вдалося зробити у 2013 році, середні – вперше вдало виступити за кордоном, а маленькі – перемогти усіх! Ще діти бажали їхати неодмінно двоповерховим автобусом. Ну і найзаповітнішим бажанням усіх, в тому числі супроводжуючих колектив батьків, було вдосталь назагорятися і накупатися у морі.
Бажання почали здійснюватись 13 червня, коли від Борщівської школи мистецтв у далеку мандрівку вирушив комфортабельний двоповерховий автобус із українськими танцюристами та групою підтримки. Хто не подорожував з дітьми уник найпоширенішого запитання через кожні десять хвилин: «А ми скоро приїдемо?»... Втім, подорож трьома країнами виявилась настільки ж довгою, наскільки цікавою. Болгарський серпантин незадовго привів групу на Сонячний берег. І – ось воно море!
Проте, учасники колективу ні на хвилину не забували, що у наступні три дні на сцені Амфітеатру старого Несебру показуватимуть свої яскраві виступи колективи з багатьох країн Європи, серед яких Україна завжди виглядала яскраво і самобутно. Тому, відпочинок відпочинком, але репетиції ніхто не відміняв... Наскільки ж відповідально, практично під палючим сонцем і на розпеченій ним сцені, коли поряд плюскочуться морські хвилі наші діти відпрацьовували кожен рух – тільки за це я б нагородила їх Гран-прі! На жаль, вирішують не мами. Таке гастрольне життя навіть на морі.
Фестиваль розпочався масштабним парадом країн (за данними організаторів в цьому році на фестивалі було зарєєстровано близько 8 тисяч учасників). Увечері діти в концертних костюмах та батьки у вишиванках крокували вулицями міста, голосно скануючи: «Україна!». Було особливо щемно підспівувати слова українського гімну, який від цього звучав найголосніше, при піднятті національних прапорів країн учасників.
Увечері цього дня сцена амфітеатру виглядала казково. Різнокольорова підсвітка і усмішки на обличчах наших танцюристів вигідно підкреслювали національні строї і красу українського танцю вцілому. На відкритті фестивалю танцювала старша і середня група «Дивограю». Маленькі ж «гуцулята» та батьки активно, наскільки це може бути після проведеного дня на морі, аплодували.
Наступний концертний сонячний день, після маршкидка пішки до старого Несебру і репетиції на сцені амфітеатру, плавно переріс у концертний дощовий вечір, точніше, дощик пройшов ненав’язливий і швидкий, але сцену і глядацьку залу підмочив і організаторами фестивалю було прийнято рішення перенести конкурсні виступи на сцену будинку культури того ж Старого Несебру. І тут почалося! Діти сцени не знають, місця у залі мало і група підтримки «Дивограю» розпорошується у залі і на балконі, костюми на другий танець розмістили в фойє при вході із двома татусями-охоронниками. Проте, змагалися сьогодні тільки старші, а вони фестивалять вже більше півдесятка років, і такі ситуації дозволяють максимально зібратися і видати на біс. Що «Дивограй» і зробив! Зал вибухнув аплодисментами, а судді не один раз здивовано переглянулися від українського «Гопака» у виконанні майбутніх випускників Борщівської школи мистецтв. Верталися пізно уночі і з українською піснею. Дякуємо усім борщів’янам, хто залишався до кінця концерту і підтримав танцюристів, а також збудив перед самим виступом «Дивограю» розімлілих у зручних м’яких кріслах малих дивограйчиків, які потім казали, що концерт був цікавий, а «Дивограй» затанцював найкраще.
Другого конкурсного дня знову було сонячно і жарко. Старший «Дивограй» прийшов підтримати середню і молодшу групи, які чудово справились із покладеним на них надважким завданням: не плавати сьогодні ні в морі, ні в басейні, щоби мати сили виконати свої танцювальні номери. Але цей факт дітей не засмутив, адже всі були рішуче настроєні на успішний виступ. Витримали навіть невелику фотосесію, хоч було видно, як жарко їм в концертних костюмах. Добре, що батьки ще не встигли придбати гуцульські кептарі для своїх «Гуцулят».
Третій день був вільний від виступів, але Галина Іванівна ще не назмагалась, діти - не натанцювались, а батьки – не навболівались. Тому усі відгукнулись на пропозицію директора молодіжного табору «Тін-Палац», де проживала група, взяти участь у міжнародному фестивалі, що проводиться вже втретє на сцені «Тін-Палацу». Учасниками стали творчі колективи, що проживали в таборі на той час, з України, Росії, Білорусі. Надвечір знову задощило, ще й похолодало. Та в нас, як у футболі, гра відбувається за будь-якої погоди. Глядачі та судді рятувалися під парасольками і кутались в дощовики. Проте діти блискуче відтанцювали на критій, але все одно мокрій, сцені.
За результатами двох фестивалів: надзвичайна гордість за створений і очолюваний Галиною Чорній колектив, Борщівську школу мистецтв, наше місто, область, Україну! За всіх загалом батьків: тих, хто напрасовував костюми і хто переглядав відео і хвилювався вдома усі вісім днів. За кожного талановитого, витривалого, мужнього танцівника! Здійснилися всі наші бажання. Старша група «Дивограю», виконавши «Гопак» та «Жартівливу польку», розділила перше місце із емоційними грузинами, яким змалечку можна вискочити на сцену у волохатій шапці з вигуком «Асса!», стати на носочки і вже усіх перемогти, та майстерним львівським колективом «Роси світанку», який давно гастролює за кордоном. В такі колективи діти проходять конкурсний відбір за ростом, вагою, слухом ще з трьох років.
Середній «Дивограй» пройшов закордонні смотрини з другим призовим місцем за танці «Поліська полька», «Дубо-танець» у своїй віковій категорії. Найменші ж дивограйчики посіли третє місце у молодшій віковій категорії зі своїм першим танцем - «Гуцулята». Усі групи нагороджені почесними знаками та грамотами «За майстерне і артистичне виконання». Керівник колективу – дипломом за творчі успіхи і високі досягнення у роботі з дітьми.
У фестивалі «Тін-Палацу» «Дивограй» в загальному заліку посів друге місце. Старший «Дивограй» виборов перемогу - перше місце, диплом за найемоційніше виконання танцю «Гопак» та солодкий приз. За одну поїздку колектив привіз для Борщівської школи мистецтв, міста, району, області, країни 10 нагород!
І наші діти того варті, як ніхто інший. Супроводжуючі їх батьки бачили, скільки праці було вкладено для досягнення мети, скільки дитячих сил. Вони репетирували і танцювали, не лякаючись палючого сонця, гарячої сцени, чорних хмар, холодного дощу, перемагаючи втому, спокусу морем, басейном і іншими речами, яким радіють діти на відпочинку. Вони сильні, наполегливі, вміючі віддаватися сповна своїй справі, яка буде ще нагороджена не одним Гран-прі! Гордимося вами – діти України!
