Експерти та польський посол не вірять в можливість відсудження поляками земель на Борщівщині
Громадяни Польщі, чиї предки були власниками маєтків на території Тернопільської області, хочуть судитись за них. Зокрема, один з перших судових позовів буде стосуватись земель та будівель в Мельниці-Подільській.
Так, у Польщі вже підготували один позов до Тернопільського суду, інший – до Луцького. Голова Товариства кресов'яків Конрад Ренкас пояснює, у цих випадках документи збереглись найкраще. Окрім того, нащадки маєтків готують ще два позови до судів Харкова та Києва.
Таким чином, поляки хочуть скористатись правом реституції, суть якого полягає у відшкодуванні збитків внаслідок неправомірного міжнародного акта (наприклад, перерозподілу територій пактом Молотова-Ріббентропа) шляхом відновлення стану, що існував до його скоєння. Загалом, у Товаристві підготували 1 600 подібних позовів.
Вимоги позивачів різноманітні – від компенсації за проживання до повернення маєтків у їхню власність.
Втім, сподівання Ренкаса і його товаришів на повернення майна – марні. Як пояснює організація «Stop fake», українське законодавство ніяким чином не забезпечує реалізацію права реституції. Підписання угоди про асоціацію між ЄС і Україною жодним чином не вплинуло на обов’язки останньої перед громадянам ЄС щодо повернення земель і майна.
Реституція можлива тільки після прийняття окремого закону Україною за прикладом інших країн. Так, кожна країна ЄС при бажанні приймає відповідний закон в окремому порядку і сама визначає умови реституції. Естонія прийняла закон про реституцію ще в 1991 році, Румунія - в 2013 році.
Тому якщо Ренкас і його організація звернуться до українських судів або Європейський суд з прав людини з даним позовом, їм буде відмовлено на підставі українського законодавства і вже існуючих міжнародних прецедентів.
Ініціатива щодо повернення через суд майна поляків, які колись проживали на землях Західної України, належить представникам маргінальної групи, які хочуть створити проблеми і думають "не польськими категоріями".
Про це заявив журналістам у вівторок посол Польщі в Україні Ян Пєкло.
"По-перше, це ініціатива не держави, а якоїсь маргінальної групи, яка хоче створити проблему. Я знаю, що там є людина, яка просто думає не польськими категоріями", - сказав Пекло.
Підстави, на яких майбутні позивачі мають намір вимагати повернення свого колишнього майна або компенсації за нього, він назвав "дуже дивними". Відповідаючи на питання журналістів, чи може подібна ініціатива знайти підтримку в польських політиків, Пєкло зазначив, що не може говорити від імені польського сейму, але не думає, що є "така загроза".
У цьому контексті посол Польщі в Україні закликав думати про майбутнє і спокійно працювати. "Це найкращий рецепт, щоб ми могли перемогти", - резюмував Пєкло.
Так, у Польщі вже підготували один позов до Тернопільського суду, інший – до Луцького. Голова Товариства кресов'яків Конрад Ренкас пояснює, у цих випадках документи збереглись найкраще. Окрім того, нащадки маєтків готують ще два позови до судів Харкова та Києва.
Таким чином, поляки хочуть скористатись правом реституції, суть якого полягає у відшкодуванні збитків внаслідок неправомірного міжнародного акта (наприклад, перерозподілу територій пактом Молотова-Ріббентропа) шляхом відновлення стану, що існував до його скоєння. Загалом, у Товаристві підготували 1 600 подібних позовів.
Вимоги позивачів різноманітні – від компенсації за проживання до повернення маєтків у їхню власність.
Втім, сподівання Ренкаса і його товаришів на повернення майна – марні. Як пояснює організація «Stop fake», українське законодавство ніяким чином не забезпечує реалізацію права реституції. Підписання угоди про асоціацію між ЄС і Україною жодним чином не вплинуло на обов’язки останньої перед громадянам ЄС щодо повернення земель і майна.
Реституція можлива тільки після прийняття окремого закону Україною за прикладом інших країн. Так, кожна країна ЄС при бажанні приймає відповідний закон в окремому порядку і сама визначає умови реституції. Естонія прийняла закон про реституцію ще в 1991 році, Румунія - в 2013 році.
Тому якщо Ренкас і його організація звернуться до українських судів або Європейський суд з прав людини з даним позовом, їм буде відмовлено на підставі українського законодавства і вже існуючих міжнародних прецедентів.
Ініціатива щодо повернення через суд майна поляків, які колись проживали на землях Західної України, належить представникам маргінальної групи, які хочуть створити проблеми і думають "не польськими категоріями".
Про це заявив журналістам у вівторок посол Польщі в Україні Ян Пєкло.
"По-перше, це ініціатива не держави, а якоїсь маргінальної групи, яка хоче створити проблему. Я знаю, що там є людина, яка просто думає не польськими категоріями", - сказав Пекло.
Підстави, на яких майбутні позивачі мають намір вимагати повернення свого колишнього майна або компенсації за нього, він назвав "дуже дивними". Відповідаючи на питання журналістів, чи може подібна ініціатива знайти підтримку в польських політиків, Пєкло зазначив, що не може говорити від імені польського сейму, але не думає, що є "така загроза".
У цьому контексті посол Польщі в Україні закликав думати про майбутнє і спокійно працювати. "Це найкращий рецепт, щоб ми могли перемогти", - резюмував Пєкло.
