Будучи головним вигодонабувачем власного правління та приходу до влади в Борщівській громаді партії «Батьківщина» Ігор Чопик ледь не вперше пішов на настільки запекле та безкомпромісне протистояння відразу з кількома фракціями міської ради, які запропонували скоротити посаду першого заступника та фактично наклали мараторій на збільшення посад в апараті міської ради. Мотив простий - економія коштів на фоні разючого дефіциту бюджету.

І хоча самого Ігоря Чопика важко назвати аксакалом місцевої політики, завдяки наявності адмінресурсу, який міський голова без вагань використовує з першого дня перебування у владному кабінеті, а також лояльним підлеглим, за що ті отримують щедрі премії з бюджету громади, йому вдалося сьогодні переламати ситуацію на власну користь та захистити улюбленого заступника Володимира Дуплавого. Сам факт того, що більшість депутатів утримались в питанні голосування за подолання вето міського голови додає впевненості меру і свідчить про те, що тягатися з ним непросто.

За це, як свідчать факти, сам Ігор Чопик готовий платити посадами, власною прихильністю, а відповідно преміями, а також, цілком ймовірно, й іншими приємними для депутатів бонусами. Чи випадковість сьогоднішнє голосування? Не думаю. Сказав би на все це знаний українофоб та російський пропагандист Дмитро Кисельов.

Повертаючись до самого голосування, то за якусь мить представники фракцій «Сила людей» та «Євросолідарність» заявили, що не будуть підтримувати рішення про скасування посади першого заступника через незаконність такого рішення та його заполітизованість. Після цього чітко стало зрозуміло, що сьогодні Ігорю Чопику вдалося переграти опонентів, а більшість депутатів не хочуть йти на відкритий конфлікт з головою.

Саме ж голосування продемонструвало, що в міській раді все ще існує доволі потужна опозиція з фракцій «Свобода», «За майбутнє» та уламків «Слуги народу». Одинадцять депутатів з вісімнадцяти необхідних у цьому випадку своїми голосами висловились за подолання вето Ігоря Чопика: одностайно «свободівців», четверо представників «За майбутнє» та лишень двоє депутатів від «Слуги народу».

Однак, зовсім не варто опускатись до тривіальної оцінки сьогоднішніх подій. Саме голосування оголило значно глибшу проблему - політичне ренегатство. Відступництво у всіх його проявах завжди викликало несприйняття та відторгнення в суспільства, а відповідно і в політичних колах.

Найбільш показовою у цьому контексті стала поведінка саме депутатів Володимира Зеленського. В той самий час, коли їх місцевий лідер Роман Домітрак публічно заявив про необхідність економії бюджетних коштів та виступив з ініціативою скоротити посаду одного заступника, двоє з його однопартійців вирішили зіграти власну гру, приставши на сторону мера.

«Схильні до зради» – такий запис у своїх особових справах отримали понад двадцять тисяч військовослужбовців і правоохоронців, котрі зрадили Україну і залишились в Криму, підтримавши окупантів. Згодом, саме такий спосіб шельмування став вірною ознакою того, що окупаційний режим не збирався і точно не буде героїзувати таких людей. Схоже, що в українських реаліях деяким політичним партіям варто замислитись над тим, щоб внести зміни у політичні квитки своїх представників…