Хамство в борщівському совбезі…
Уже для багатьох з нас стала звичною хамовита поведінка деяких чиновників, які, чи то в силу своєї озлобленості на оточуючих людей, чи то зарозумілості, а можливо й моральної убогості, дозволяють собі виплескувати увесь свій негатив на звичайних людей, на тих, кого вони в силу своїх професійних обов'язків повинні прийняти і кому повинні допомогти без найменших вагань.
Черговим підтвердженням того, що не все так ідеально в наших чиновницьких кабінетах, стала розповідь відомої громадської активістки з Скали-Подільської, яка усього лишень вирішила потурбувати працівників Управління соціального захисту населення незадовго до обідньої пори, ще й в день, коли одна з них святкувала свої уродини.
"ХАМСТВО В БОРЩІВСЬКОМУ СОВБЕЗІ…
Стараюся не писати у фейсбуці своїх власних переживань чи якихось особистих речей. Вважаю це неважливим, мало кому цікавим. Та сьогодні вважаю за необхідне поділитися. Після відвідин борщівського совбезу. Знаєте, вже якось само собою сприймається дрібне хамство в таких установах. Тому стараємося обминати гострі кути. Та сьогодні всі бачені раніше мною «держслужбовці» « відпочивають» у порівнянні з хамкою-працівницею нашого районного совбезу. Заходжу я така о 12.40 у цю «поважну» установу й питаюся, чи можуть мене обслужити. У відповідь: «Чи ви записані?» «Ні,- кажу,- та у вас нікого не має, ви сидите без клієнтів» «По-перше, у нас обід, а по-друге у мене сьогодні день народження, то що мені важливіше: мій день народження чи ваша субсидія?» Я просто від почутого втратила на мить дар мови. Та далі себе опанувала ну і звичайно вказала і на час ще не обідній (потім я уже дізналася про плаваючий графік їхнього обіду, про що ніде не вказано, як і про час самого обіду), і на те, що я не прийшла до них додому зривати їхнє свято, а прийшла в держустанову. Далі вона мені сказала прийти завтра. Я їй: «Я зі Скали й завтра у мене справи, а ви приймете мене сьогодні» «Ні, я вас не буду обслуговувати, у вас всіх довідок немає. Між Скалою і нашою установою є ще газ і рес.» «Я поновлюю, -кажу їй, ледь стримуючись, - я дізнавалася, що потрібна лише довідка про склад сім»ї» «А ви принесете ЗАВТРА ще й вказані мною довідки» Далі пішов вже суцільний потік про те, що я прийшла вчити, що тут не дурні сидять і тд., і тп. Повністю тримаючи себе в руках, я говорю, що мене сьогодні ТУТ все одно обслужать і збираюся йти до начальства. В дверях мене доганяє вже інша, напевне заввідділом і ввічливо так запитує причину криків, бо та за моєю спиною далі кричить. Все вислухавши, ця інша повертає мене до того самого кабінету і питає: «Чому не прийняли відвідувача?» Мене прийняла працівниця навпроти хамки і виявилося, що потрібно було лише простягнути руку і витягнути з ящика мою справу, прикріпити до неї мною привезену довідку… і ВСЕ. Ось так живемо. Це Порошенко чи котрийсь київський депутат мені таке виробляв, це хтось винен, а ….«в мене день народження»
Р.S. На другий раз буду починати з ними розмовляти, спочатку дізнавшись прізвище працівника."
Черговим підтвердженням того, що не все так ідеально в наших чиновницьких кабінетах, стала розповідь відомої громадської активістки з Скали-Подільської, яка усього лишень вирішила потурбувати працівників Управління соціального захисту населення незадовго до обідньої пори, ще й в день, коли одна з них святкувала свої уродини.
"ХАМСТВО В БОРЩІВСЬКОМУ СОВБЕЗІ…
Стараюся не писати у фейсбуці своїх власних переживань чи якихось особистих речей. Вважаю це неважливим, мало кому цікавим. Та сьогодні вважаю за необхідне поділитися. Після відвідин борщівського совбезу. Знаєте, вже якось само собою сприймається дрібне хамство в таких установах. Тому стараємося обминати гострі кути. Та сьогодні всі бачені раніше мною «держслужбовці» « відпочивають» у порівнянні з хамкою-працівницею нашого районного совбезу. Заходжу я така о 12.40 у цю «поважну» установу й питаюся, чи можуть мене обслужити. У відповідь: «Чи ви записані?» «Ні,- кажу,- та у вас нікого не має, ви сидите без клієнтів» «По-перше, у нас обід, а по-друге у мене сьогодні день народження, то що мені важливіше: мій день народження чи ваша субсидія?» Я просто від почутого втратила на мить дар мови. Та далі себе опанувала ну і звичайно вказала і на час ще не обідній (потім я уже дізналася про плаваючий графік їхнього обіду, про що ніде не вказано, як і про час самого обіду), і на те, що я не прийшла до них додому зривати їхнє свято, а прийшла в держустанову. Далі вона мені сказала прийти завтра. Я їй: «Я зі Скали й завтра у мене справи, а ви приймете мене сьогодні» «Ні, я вас не буду обслуговувати, у вас всіх довідок немає. Між Скалою і нашою установою є ще газ і рес.» «Я поновлюю, -кажу їй, ледь стримуючись, - я дізнавалася, що потрібна лише довідка про склад сім»ї» «А ви принесете ЗАВТРА ще й вказані мною довідки» Далі пішов вже суцільний потік про те, що я прийшла вчити, що тут не дурні сидять і тд., і тп. Повністю тримаючи себе в руках, я говорю, що мене сьогодні ТУТ все одно обслужать і збираюся йти до начальства. В дверях мене доганяє вже інша, напевне заввідділом і ввічливо так запитує причину криків, бо та за моєю спиною далі кричить. Все вислухавши, ця інша повертає мене до того самого кабінету і питає: «Чому не прийняли відвідувача?» Мене прийняла працівниця навпроти хамки і виявилося, що потрібно було лише простягнути руку і витягнути з ящика мою справу, прикріпити до неї мною привезену довідку… і ВСЕ. Ось так живемо. Це Порошенко чи котрийсь київський депутат мені таке виробляв, це хтось винен, а ….«в мене день народження»
Р.S. На другий раз буду починати з ними розмовляти, спочатку дізнавшись прізвище працівника."
