Кому став поперек горла борщівський ветеран АТО і "свободівець" Андрій Русенко?
Сьогодні відбулась сесія Борщівської міської ради в порядку денному якої серед усього іншого було понад 50 питань, що стосувалися сфери земельних відносин.
В тому числі на розгляд сесії було подано затвердження земельних ділянок 11 учасникам АТО. Напередодні йшли суперечки щодо розмірів самих ділянок. Адже спочатку міські депутати наполягали на тому, щоб давати ветеранам АТО виключно по 1 га землі, хоча до цього примудрялись видавати по 2 га навіть звичайним громадянам, які не воювали і не проливали кров на Донбасі, залишивши дома дружин, дітей і батьків.
Така позиція борщівських обранців вкрай обурила самих воїнів, які навіть погрожували влаштувати щось схоже на те, що відбувалось в Мельниці-Подільській. Воно й не дивно, адже серед цих депутатів немає жодного, хто б захищав Україну на східних рубежах і вони просто не розуміють те, наскільки боляче відчувати себе обдуреним і ошуканим, коли обіцяну тобі землю фермери, бізнесмени і чиновники хочуть "притримати" до кращих часів. Дізнавшись про погрози бійців влаштувати акцію протесту, яка б для самих політиканів нічим добрим не закінчилась, депутати зібрались знову і вирішили врахувати всі вимоги бійців АТО. Чи то страх перед ветеранами, чи небажання стати героями телевізійних випусків, як їх колеги з Мельниці-Подільської, але рішення було прийняте.
Але вже під час сесії один з депутатів не посоромився відверто заявити, що одна з ділянок попала в сферу комерційних інтересів одного приватного підприємця, і став наполягати на тому, щоб підшукати для "атошника" іншу ділянку. В результаті голосування половина депутатів утрималась і рішення не прийняли, цинічно проігнорувавши вимогу закону про те, щоб при наданні земельних ділянок першочергово враховувати інтереси уасників АТО.
Як ми з’ясували, на вільну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходилась у резервному фонді, претендував житель міста Борщева, учасник АТО Андрій Русенко. Слід зауважити, що Андрій Русенко – особистість непересічна. Відомий громадський активіст, будучи депутатом обласної ради він, не задумуючись, відклав у бік депутатський мандат і взяв до рук зброю та пішов боронити незалежність країни вже в числі другої хвилі мобілізованих.
«Так вчинив, бо не міг поступити інакше, - говорить Андрій. - Адже перед тим багато років був активістом і очільником районної «Свободи». У першу хвилю мобілізації мене не взяли, хоч я й наполягав, оскільки в лютому 2014 в мене була хірургічна операція, тож щоб стати до лав ЗСУ довелося чекати до травня. За 13 місяців військової служби був бійцем 3-го батальйону територіальної оборони «Воля» та 24 окремого штурмового батальйону «Айдар». Брав участь в операції по деблокації Луганського аеропорту, боях за Щастя та «Бахмутку». У званні старшого лейтенанта пройшов шлях від командира взводу до начальника групи бойового управління. Після демобілізації, повернувшись додому взяв участь у місцевих виборах і був обраний заступником голови районної ради. Отож, цілком ймовірно, що таке голосування викликане насамперед бажанням добитися якихось кулуарних домовленостей у районній раді перед майбутніми виборами і є нічим іншим як засобом політичного шантажу на мене. Я також брав найактивнішу участь в роботі дорадчої комісії земельної ради по розподілу земельних ділянок для учасників АТО, допомагав та відстоював інтереси бійців АТО. Тому допускаю, що такі дії декого з депутатів є також своєрідною помстою за мою активну та непримиренну позицію».
«Що особливо гірко, це вже не вперше я відчуваю тотальну несправедливість, брехню та намагання дискредитувати мене як політика та громадського діяча. Варто лише згадати минулий рік, коли після демобілізації я розгорнув активну громадсько-політичну роботу, а особливо на фестивалі борщівської вишиванки піддав гострій критиці керівництво району і області, в ЗМІ з’явилась інформація щодо мене як одного з найбільших прогульників сесій обласної ради (це коли я був в АТО). Ту замовну статейку з коментарями «За прогульників не голосуйте!» опублікував навіть «Експрес». Але особисто для мене найгіршим є те, що я, на жаль, не мав можливості висловити додаткові аргументи (а чи вони ще потрібні?) та глянути в очі депутатам міської ради, оскільки був відсутній у місті в зв’язку з викликом повісткою у військкомат на воєнні збори.»
Дуже прикро, що законне виділення землі, ці депутати сприймають як бажання залізти в свою особисту кишеню. Чи не свідчить така позиція депутатського корпусу про лицемірство окремих обранців, які прикриваючись гаслами турботи про народ насправді дбають лише про інтереси власних фінансових донорів? Поспілкувавшись з деякими депутатами ми довідались, що одним з найбільших противників виділення земельної ділянки ветерану АТО, який не зміг бути присутнім на сесії, щоб захисти свої законні права, адже був викликаний у військомат для проведення військових зборів, став депутат від партії "УКРОП" Дозірців, відомий фермер і член земельної комісії. Зокрема, під час сесії його відверто звинуватили в бажанні скупити за безцінь землі, які роздадуть ветеранам війни.
Так от, не підтримали рішення виділити земельну діляку учаснику АТО депутати від партій "УКРОП", "Української Галицької партії", "Радикальної партії Ляшка", крім одного парламентаря, "Народного контролю" та один депутат від "Батьківщини". Дивна річ, але жодного депутата від "Блоку Петра Порошенка" на сесії не було. Зважаючи на це, можна впевнено сказати, що свою лепту в рішення не голосувати за виділення землі внесла і партійна приналежність Андрія Русенка. А це значить, що майбутнім воякам з Борщівщини, які захочуть йти захищати Україну, краще не бути членами "Свободи", як би це страшно і дико не звучало, щоб не потрапити в немилість їхнім політичним конкурентам.
І після цього ми ще дивуємося млявому розгортанню попередніх мобілізаційних кампаній та браку добровольців на контрактну службу. А хто ж захоче йти на війну, ризикуючи власним життям, знаючи, що в тилу на них чекає купка звичайнісіньких бюрократів-бізнесменів, яким начхати на закон і які не готові, та й не хочуть, дбати про тих, хто може в будь-яку мить стати калікою чи віддасть саме цінне за їх спокій? Ось такі депутати і стануть першими, хто в майбутньому кричатиме на всі сторони: "Я тебе туди не посилав".
В тому числі на розгляд сесії було подано затвердження земельних ділянок 11 учасникам АТО. Напередодні йшли суперечки щодо розмірів самих ділянок. Адже спочатку міські депутати наполягали на тому, щоб давати ветеранам АТО виключно по 1 га землі, хоча до цього примудрялись видавати по 2 га навіть звичайним громадянам, які не воювали і не проливали кров на Донбасі, залишивши дома дружин, дітей і батьків.
Така позиція борщівських обранців вкрай обурила самих воїнів, які навіть погрожували влаштувати щось схоже на те, що відбувалось в Мельниці-Подільській. Воно й не дивно, адже серед цих депутатів немає жодного, хто б захищав Україну на східних рубежах і вони просто не розуміють те, наскільки боляче відчувати себе обдуреним і ошуканим, коли обіцяну тобі землю фермери, бізнесмени і чиновники хочуть "притримати" до кращих часів. Дізнавшись про погрози бійців влаштувати акцію протесту, яка б для самих політиканів нічим добрим не закінчилась, депутати зібрались знову і вирішили врахувати всі вимоги бійців АТО. Чи то страх перед ветеранами, чи небажання стати героями телевізійних випусків, як їх колеги з Мельниці-Подільської, але рішення було прийняте.
Але вже під час сесії один з депутатів не посоромився відверто заявити, що одна з ділянок попала в сферу комерційних інтересів одного приватного підприємця, і став наполягати на тому, щоб підшукати для "атошника" іншу ділянку. В результаті голосування половина депутатів утрималась і рішення не прийняли, цинічно проігнорувавши вимогу закону про те, щоб при наданні земельних ділянок першочергово враховувати інтереси уасників АТО.
Як ми з’ясували, на вільну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходилась у резервному фонді, претендував житель міста Борщева, учасник АТО Андрій Русенко. Слід зауважити, що Андрій Русенко – особистість непересічна. Відомий громадський активіст, будучи депутатом обласної ради він, не задумуючись, відклав у бік депутатський мандат і взяв до рук зброю та пішов боронити незалежність країни вже в числі другої хвилі мобілізованих.
«Так вчинив, бо не міг поступити інакше, - говорить Андрій. - Адже перед тим багато років був активістом і очільником районної «Свободи». У першу хвилю мобілізації мене не взяли, хоч я й наполягав, оскільки в лютому 2014 в мене була хірургічна операція, тож щоб стати до лав ЗСУ довелося чекати до травня. За 13 місяців військової служби був бійцем 3-го батальйону територіальної оборони «Воля» та 24 окремого штурмового батальйону «Айдар». Брав участь в операції по деблокації Луганського аеропорту, боях за Щастя та «Бахмутку». У званні старшого лейтенанта пройшов шлях від командира взводу до начальника групи бойового управління. Після демобілізації, повернувшись додому взяв участь у місцевих виборах і був обраний заступником голови районної ради. Отож, цілком ймовірно, що таке голосування викликане насамперед бажанням добитися якихось кулуарних домовленостей у районній раді перед майбутніми виборами і є нічим іншим як засобом політичного шантажу на мене. Я також брав найактивнішу участь в роботі дорадчої комісії земельної ради по розподілу земельних ділянок для учасників АТО, допомагав та відстоював інтереси бійців АТО. Тому допускаю, що такі дії декого з депутатів є також своєрідною помстою за мою активну та непримиренну позицію».
«Що особливо гірко, це вже не вперше я відчуваю тотальну несправедливість, брехню та намагання дискредитувати мене як політика та громадського діяча. Варто лише згадати минулий рік, коли після демобілізації я розгорнув активну громадсько-політичну роботу, а особливо на фестивалі борщівської вишиванки піддав гострій критиці керівництво району і області, в ЗМІ з’явилась інформація щодо мене як одного з найбільших прогульників сесій обласної ради (це коли я був в АТО). Ту замовну статейку з коментарями «За прогульників не голосуйте!» опублікував навіть «Експрес». Але особисто для мене найгіршим є те, що я, на жаль, не мав можливості висловити додаткові аргументи (а чи вони ще потрібні?) та глянути в очі депутатам міської ради, оскільки був відсутній у місті в зв’язку з викликом повісткою у військкомат на воєнні збори.»
Дуже прикро, що законне виділення землі, ці депутати сприймають як бажання залізти в свою особисту кишеню. Чи не свідчить така позиція депутатського корпусу про лицемірство окремих обранців, які прикриваючись гаслами турботи про народ насправді дбають лише про інтереси власних фінансових донорів? Поспілкувавшись з деякими депутатами ми довідались, що одним з найбільших противників виділення земельної ділянки ветерану АТО, який не зміг бути присутнім на сесії, щоб захисти свої законні права, адже був викликаний у військомат для проведення військових зборів, став депутат від партії "УКРОП" Дозірців, відомий фермер і член земельної комісії. Зокрема, під час сесії його відверто звинуватили в бажанні скупити за безцінь землі, які роздадуть ветеранам війни.
Так от, не підтримали рішення виділити земельну діляку учаснику АТО депутати від партій "УКРОП", "Української Галицької партії", "Радикальної партії Ляшка", крім одного парламентаря, "Народного контролю" та один депутат від "Батьківщини". Дивна річ, але жодного депутата від "Блоку Петра Порошенка" на сесії не було. Зважаючи на це, можна впевнено сказати, що свою лепту в рішення не голосувати за виділення землі внесла і партійна приналежність Андрія Русенка. А це значить, що майбутнім воякам з Борщівщини, які захочуть йти захищати Україну, краще не бути членами "Свободи", як би це страшно і дико не звучало, щоб не потрапити в немилість їхнім політичним конкурентам.
І після цього ми ще дивуємося млявому розгортанню попередніх мобілізаційних кампаній та браку добровольців на контрактну службу. А хто ж захоче йти на війну, ризикуючи власним життям, знаючи, що в тилу на них чекає купка звичайнісіньких бюрократів-бізнесменів, яким начхати на закон і які не готові, та й не хочуть, дбати про тих, хто може в будь-яку мить стати калікою чи віддасть саме цінне за їх спокій? Ось такі депутати і стануть першими, хто в майбутньому кричатиме на всі сторони: "Я тебе туди не посилав".
0
