Кудринецький замок – туристична прикраса Борщівщини (Фото)
Однією з головних прикрас Борщівщини є Кудринецький замок.
Історія Кудринецького замку тягнеться ще з далекого XVII століття. Тоді польські шляхтичі Гербурти (герб “Павенжа”) збудували перший замок з пісковику.
Свій вибір місця вони зупинили на платі високої крутої гори, що зветься “Стрілкою”, розташованої над річищем Збруча.
У XVIII столітті замок реконструювали. За формою він нагадував неправильний чотиригранник із трьома баштами. Додатковим захистом слугували круті схили з підвищеннями, а з боку річки – високий обривистий берег.
До плоскогір’я “повернута” лише північна частина замку. Її укріплювали вручну – було зведено вал, рів і дві башти великих розмірів.
Вчені вважають, що така незвична чотирикутна форма башт дозволяла не лише отримати максимальний кут огляду, а й вести фланговий і фронтальний вогні, захищаючи поселенців від нападників.
З південної сторони знаходився ще один в’їзд. На вигляд – це невеликий арковий отвір, що дозволяв швидко і майже непомітно потрапити всередину, або ж покинути фортецю.
Біля західної стіни – найбільш безпечного місця – було зведено житлову будівлю.
За частих нападів татар замок руйнувався. Навіть сьогодні тут можна побачити елементи, які були відбудовані або добудовані після зруйнування.
Після реконструкції фортеці – на початку XVIII століття – замок реорганізували у резиденцію Гуменецьких. У той час споруду відремонтували повністю, а біля східної стіни звели ще одну житлову будівлю на шість кімнат.
За керування фортецею Козєбродськими тут було створено своєрідний музей. Палац прикрасили об’ємними старовинними меблями та картинами. Їх незначну частину тепер можна побачити в Тернопільському обласному краєзнавчому музею.
До сьогодні у замку збереглися південна, північна та західна стіни, частина п’ятикутної, шестикутної та надворітної башти. До недавно був відкритий підземний хід, проте через його ненадійність вхід було засипано камінням. Південна стіна і досі має аркоподібну браму, яку використовували для швидких переходів.
Місцеві жителі зазначають, що Кудринецький замок має дві власні легенди. Перша гласить про те, що старі власники, тікаючи від ворога, заховали на території фортеці багатомільйонні скарби. Там, де вони закопані, гудить земля.
Друга легенда не така “щаслива”. Згідно з нею, турки під час одного з нападів, замурували у стіні дівчину-полонянку. З того часу за повного місяця її душа бродить місциною, шукаючи спокою та прихистку.
До Кудринецького замку з Тернополя можна добратися завдяки рейсовим автобусам, що кілька раз в день курсують до Борщева. Вже звідти районний автобус відвезе вас у село Курдинці. Вартість поїздки обійдеться майже у 100 гривень в одну сторону.
Христина СЛОТА
Історія Кудринецького замку тягнеться ще з далекого XVII століття. Тоді польські шляхтичі Гербурти (герб “Павенжа”) збудували перший замок з пісковику.
Свій вибір місця вони зупинили на платі високої крутої гори, що зветься “Стрілкою”, розташованої над річищем Збруча.
У XVIII столітті замок реконструювали. За формою він нагадував неправильний чотиригранник із трьома баштами. Додатковим захистом слугували круті схили з підвищеннями, а з боку річки – високий обривистий берег.
До плоскогір’я “повернута” лише північна частина замку. Її укріплювали вручну – було зведено вал, рів і дві башти великих розмірів.
Вчені вважають, що така незвична чотирикутна форма башт дозволяла не лише отримати максимальний кут огляду, а й вести фланговий і фронтальний вогні, захищаючи поселенців від нападників.
З південної сторони знаходився ще один в’їзд. На вигляд – це невеликий арковий отвір, що дозволяв швидко і майже непомітно потрапити всередину, або ж покинути фортецю.
Біля західної стіни – найбільш безпечного місця – було зведено житлову будівлю.
За частих нападів татар замок руйнувався. Навіть сьогодні тут можна побачити елементи, які були відбудовані або добудовані після зруйнування.
Після реконструкції фортеці – на початку XVIII століття – замок реорганізували у резиденцію Гуменецьких. У той час споруду відремонтували повністю, а біля східної стіни звели ще одну житлову будівлю на шість кімнат.
За керування фортецею Козєбродськими тут було створено своєрідний музей. Палац прикрасили об’ємними старовинними меблями та картинами. Їх незначну частину тепер можна побачити в Тернопільському обласному краєзнавчому музею.
До сьогодні у замку збереглися південна, північна та західна стіни, частина п’ятикутної, шестикутної та надворітної башти. До недавно був відкритий підземний хід, проте через його ненадійність вхід було засипано камінням. Південна стіна і досі має аркоподібну браму, яку використовували для швидких переходів.
Місцеві жителі зазначають, що Кудринецький замок має дві власні легенди. Перша гласить про те, що старі власники, тікаючи від ворога, заховали на території фортеці багатомільйонні скарби. Там, де вони закопані, гудить земля.
Друга легенда не така “щаслива”. Згідно з нею, турки під час одного з нападів, замурували у стіні дівчину-полонянку. З того часу за повного місяця її душа бродить місциною, шукаючи спокою та прихистку.
До Кудринецького замку з Тернополя можна добратися завдяки рейсовим автобусам, що кілька раз в день курсують до Борщева. Вже звідти районний автобус відвезе вас у село Курдинці. Вартість поїздки обійдеться майже у 100 гривень в одну сторону.
Христина СЛОТА
