Медицина Борщівщини: знищення заради реформ чи шанс на майбутнє?
Буквально учора один з керівників Борщівського району Андрій Русенко оприлюднив звернення до мешканців краю, покроково розписавши, яким він бачить процес створення госпітальних округів і негативні наслідки для Борщівщини.
За словами Андрія Русенка, який добре знайомий з ситуацією довкола планів створити 4 госпітальні округи в межах Тернопільської області, значна частина нашого району, а це десятки тисяч людей, фактично залишаться без належного медичного обслуговування.
Варто сказати, що саме завдяки небайдужим активістам та людям, які справді готові боротись за свої права, а також окремим представникам влади Бережанського району він отримав таку своєрідну автономію і Кабінет міністрів "дав добро" на створення окремого Бережанського госпітального округу.
Крім того, п’ятий госпітальний округ може невдовзі бути створений у Козові. Відповідне звернення влада Козівського району, а також місцева Самооборона та спілка волонтерів і бійців АТО направили до керівництва держави та Тернопільської обласної ради. Згідно із програмою кожен госпітальний округ має отримати по 50 мільйонів гривень на придбання сучасного медичного обладнання.
Повний текст звернення Андрія Русенка публікуємо нижче
ЩО ТАКЕ ГОСПІТАЛЬНИЙ ОКРУГ І ЧИ КОНЧЕ ВІН НАМ ПОТРІБЕН?
Питання створення госпітального округу та відповідно висунення делегатів до складу госпітальної ради викликає неоднозначну оцінку та значну тривогу у переважної частини населення нашого району та об’єднаних територіальних громад, що вимагає значних зусиль по організації громадських слухань та консультацій із зацікавленими верствами населення. Окрім суб’єктивних чинників, які потребують роз’яснювальної роботи із населенням та доведення інформації про особливості реформи галузі охорони здоров`я, існує ряд цілком об’єктивних причин, які ускладнюють прийняття рішення, щодо створення Чортківського госпітального округу та вимагають додаткових роз’яснень.
Насамперед, при плануванні Чортківського госпітального округу не враховано процедуру визначення складу, меж та зони обслуговування госпітального округу, як це прописано Порядком створення госпітальних округів, затверджених Постановою КМУ від 30 листопада 2016 р. № 932. У п.15. цього порядку вказано, що «зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю прибуття до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, що не повинно перевищувати 60 хвилин, та повинна бути еквівалентна радіусу зони обслуговування 60 кілометрів за умови наявності доріг з твердим покриттям».
Таким чином, якщо визначити межу 60-кілометрової зони від окружної лікарні у м.Чортків, то ми побачимо, що цілий ряд населених пунктів південно-східної частини Борщівського району, переважну більшість з яких становлять села Мельнице-Подільської об`єднаної територіальної громади по лінії Кудринці-Дзвинячка-Вільхівці випадають із межі зони обслуговування госпітального округу.
Більше того, порядком також передбачено, що зона обслуговування може бути меншою (а не більшою!) за відсутності шляхів сполучення чи особливостей рельєфу, які суттєво ускладнюють комунікації (ріки без мостів, гори), тощо. В даному випадку, чинником, який ускладнює комунікації є жахливий стан автомобільних доріг до цілого ряду населених пунктів, зокрема таких як Кудринці, Михайлівка, Вільхівці, Дністрове, Бабинці, Нівра, Шупарка, що суттєво збільшує час доїзду пацієнтів до окружної лікарні. В зв’язку з такою ситуацією поза межі зони обслуговування госпітального округу потрапляє вже значно більша кількість населених пунктів району, розташованих на південний схід від лінії Нівра-Гермаківка-Кривче-Бабинці-Шупарка, загалом близько 30% території Борщівського району, де проживає понад 23 тисячі жителів, в тому числі селище Мельниця-Подільська – центр об’єднаної територіальної громади. Така ситуація унеможливить в подальшому планування в межах госпітального округу оптимальних клінічних маршрутів, що значно погіршує доступ населення до надання якісних медичних послуг.
Тому, якщо за межами зон обслуговування госпітальних округів, визначених відповідно до пункту 15 цього Порядку, проживає менш як 120 тис. жителів, то такі території повинні бути віднесені до сусідніх госпітальних округів. В даному випадку це неможливо, оскільки частина території району мала б бути віднесена до госпітального округу, створеного на території сусідньої Хмельницької чи Чернівецької областей, а доступ до них ускладнений через відрізаність ріками Збруч та Дністер, що знову ж таки не дає можливості вчасно надати пацієнтам необхідну медичну допомогу.
Єдиний вихід з такої ситуації – створити окремий госпітальний округ в межах Борщівського та Заліщицького районів, у яких є відповідна матеріальна та кадрова база, з загальною кількістю населення 113 тис. чол., або ж створити на базі Борщівської ЦРКЛ багатопрофільну лікарню інтенсивного лікування другого рівня. Запропонована ж цій установі роль закладу планової медицини ніяк не може витримати критики ні з фахової ні з соціально-економічної точки точки зору.
Окремо слід також відзначити, що недавно розпочато реформування первинної ланки медицини. І тут є всі підстави сподіватися - одним з успішних наслідків даної реформи стане те, що як тільки спеціалісти первинної ланки (педіатри, терапевти, сімейні лікарі) почнуть працювати ефективно, акцентуючи увагу передусім на профілактиці та ранній діагностиці хвороб, кількість пацієнтів, які потребуватимуть надання допомоги в госпітальних медичних закладах, поступово зменшуватиметься. Тобто сьогодні при хаотичній структурі госпітальних потоків пацієнтів і неефективно працюючій первинній ланці можна спланувати будь-яку мережу лікарень. Проте вже завтра розроблена схема може втратити актуальність і тоді доведеться починати все від самого початку, або ж терміново коригувати перелік і межі госпітальних округів, бо потреба в профільних лікарнях суттєво зміниться. Якщо ж ця реформа нічого не дасть - зрозуміло, потреба буде такою ж, як і до цього. Навіщо тоді нам така реформа?
В зв’язку з викладеними обставинами, як керівник місцевого самоврядування Борщівського району, несучи відповідальність за життя і здоровя його мешканців, вважаю за доцільне звернутися в департамент охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації з протестом проти включення Борщівського району в Чортківський госпітальний округ та вимогою розглянути проект створення окремого госпітального округу в межах Борщівського та Заліщицького районів з створенням на базі Борщівської ЦРКЛ багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування другого рівня.
Також вимагатиму з боку очільника департаментe охорони здоров'я ТОДА надати для оприлюднення копію протоколу (в рамках проекту Світового банку по підтримці реформування медичної галузі в Україні), зокрема в частині що стосується порядку створення госпітальних округів та їх термінів, згідно якого новостворений госпітальний округ отримає 50 млн. грн. на розвиток. Звісно, якщо він не є засекреченим на кшталт таємного протоколу до пакту Ріббентропа-Молотова.
Попри все, усвідомлюючи важкий стан медичної допомоги, який склався в Борщівському районі та об’єднаних територіальних громадах, погоджуючись в цілому із необхідністю реформування галузі охорони здоров`я, підтримуючи кроки міжнародних фінансових інституцій в цьому напрямку, все ж вважаю, що вибіркове створення госпітальних округів в межах окремих областей є передчасним і недоцільним, оскільки не відповідає потребам громади Борщівського району, та на даному етапі, призведе до значного погіршення якості надання медичних послуг жителям району. Окрім того, в адміністративному відношенні це викличе дезорганізацію управлінської галузі Тернопільської області та в подальшому її повну ліквідацію як об’єкта територіально-адміністративного устрою України.
Вважаю, що уряд також має чітко визначити фінансову відповідальність за цей процес. Тому першочергово мають бути вирішені питання додаткового державного фінансування на добудову, дооснащення лікарень інтенсивного лікування, перепрофілювання медичних закладів, на ремонт доріг, щоб забезпечити виконання нормативів доїзду та, головне, доступність, якість і своєчасність надання медичної допомоги. І накше кажучи - "утром деньги, вечером стулья".
Якщо ж ці витрати покладуть на бюджети регіонів, то ніяких суттєвих змін на краще не відбудеться. Медичної субвенції і так катастрофічно не вистачає навіть на оплату праці медикам, а передача оплати комунальних послуг лікарень на бюджети районів і міст призвела до вкрай скрутного становища.
Процес створення госпітальних округів спричинив багато суперечок на місцевому рівні. Відсутність нормативно-правової бази для створення госпітальних округів дає можливість спекулювати на цій темі та приймати одноосібні рішення на рівні чиновників. Формування ж госпітального округу має бути спільним рішенням населення на конкретних територіях (громада, місто, район) з урахуванням принципів медичної та економічної доцільності. Закликаю всіх небайдужих громадян до широкого обговорення та дискусії з цього важливого питання.
З повагою,
заступник голови
Борщівської районної ради Андрій РУСЕНКО
За словами Андрія Русенка, який добре знайомий з ситуацією довкола планів створити 4 госпітальні округи в межах Тернопільської області, значна частина нашого району, а це десятки тисяч людей, фактично залишаться без належного медичного обслуговування.
Варто сказати, що саме завдяки небайдужим активістам та людям, які справді готові боротись за свої права, а також окремим представникам влади Бережанського району він отримав таку своєрідну автономію і Кабінет міністрів "дав добро" на створення окремого Бережанського госпітального округу.
Крім того, п’ятий госпітальний округ може невдовзі бути створений у Козові. Відповідне звернення влада Козівського району, а також місцева Самооборона та спілка волонтерів і бійців АТО направили до керівництва держави та Тернопільської обласної ради. Згідно із програмою кожен госпітальний округ має отримати по 50 мільйонів гривень на придбання сучасного медичного обладнання.
Повний текст звернення Андрія Русенка публікуємо нижче
ЩО ТАКЕ ГОСПІТАЛЬНИЙ ОКРУГ І ЧИ КОНЧЕ ВІН НАМ ПОТРІБЕН?
Питання створення госпітального округу та відповідно висунення делегатів до складу госпітальної ради викликає неоднозначну оцінку та значну тривогу у переважної частини населення нашого району та об’єднаних територіальних громад, що вимагає значних зусиль по організації громадських слухань та консультацій із зацікавленими верствами населення. Окрім суб’єктивних чинників, які потребують роз’яснювальної роботи із населенням та доведення інформації про особливості реформи галузі охорони здоров`я, існує ряд цілком об’єктивних причин, які ускладнюють прийняття рішення, щодо створення Чортківського госпітального округу та вимагають додаткових роз’яснень.
Насамперед, при плануванні Чортківського госпітального округу не враховано процедуру визначення складу, меж та зони обслуговування госпітального округу, як це прописано Порядком створення госпітальних округів, затверджених Постановою КМУ від 30 листопада 2016 р. № 932. У п.15. цього порядку вказано, що «зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю прибуття до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, що не повинно перевищувати 60 хвилин, та повинна бути еквівалентна радіусу зони обслуговування 60 кілометрів за умови наявності доріг з твердим покриттям».
Таким чином, якщо визначити межу 60-кілометрової зони від окружної лікарні у м.Чортків, то ми побачимо, що цілий ряд населених пунктів південно-східної частини Борщівського району, переважну більшість з яких становлять села Мельнице-Подільської об`єднаної територіальної громади по лінії Кудринці-Дзвинячка-Вільхівці випадають із межі зони обслуговування госпітального округу.
Більше того, порядком також передбачено, що зона обслуговування може бути меншою (а не більшою!) за відсутності шляхів сполучення чи особливостей рельєфу, які суттєво ускладнюють комунікації (ріки без мостів, гори), тощо. В даному випадку, чинником, який ускладнює комунікації є жахливий стан автомобільних доріг до цілого ряду населених пунктів, зокрема таких як Кудринці, Михайлівка, Вільхівці, Дністрове, Бабинці, Нівра, Шупарка, що суттєво збільшує час доїзду пацієнтів до окружної лікарні. В зв’язку з такою ситуацією поза межі зони обслуговування госпітального округу потрапляє вже значно більша кількість населених пунктів району, розташованих на південний схід від лінії Нівра-Гермаківка-Кривче-Бабинці-Шупарка, загалом близько 30% території Борщівського району, де проживає понад 23 тисячі жителів, в тому числі селище Мельниця-Подільська – центр об’єднаної територіальної громади. Така ситуація унеможливить в подальшому планування в межах госпітального округу оптимальних клінічних маршрутів, що значно погіршує доступ населення до надання якісних медичних послуг.
Тому, якщо за межами зон обслуговування госпітальних округів, визначених відповідно до пункту 15 цього Порядку, проживає менш як 120 тис. жителів, то такі території повинні бути віднесені до сусідніх госпітальних округів. В даному випадку це неможливо, оскільки частина території району мала б бути віднесена до госпітального округу, створеного на території сусідньої Хмельницької чи Чернівецької областей, а доступ до них ускладнений через відрізаність ріками Збруч та Дністер, що знову ж таки не дає можливості вчасно надати пацієнтам необхідну медичну допомогу.
Єдиний вихід з такої ситуації – створити окремий госпітальний округ в межах Борщівського та Заліщицького районів, у яких є відповідна матеріальна та кадрова база, з загальною кількістю населення 113 тис. чол., або ж створити на базі Борщівської ЦРКЛ багатопрофільну лікарню інтенсивного лікування другого рівня. Запропонована ж цій установі роль закладу планової медицини ніяк не може витримати критики ні з фахової ні з соціально-економічної точки точки зору.
Окремо слід також відзначити, що недавно розпочато реформування первинної ланки медицини. І тут є всі підстави сподіватися - одним з успішних наслідків даної реформи стане те, що як тільки спеціалісти первинної ланки (педіатри, терапевти, сімейні лікарі) почнуть працювати ефективно, акцентуючи увагу передусім на профілактиці та ранній діагностиці хвороб, кількість пацієнтів, які потребуватимуть надання допомоги в госпітальних медичних закладах, поступово зменшуватиметься. Тобто сьогодні при хаотичній структурі госпітальних потоків пацієнтів і неефективно працюючій первинній ланці можна спланувати будь-яку мережу лікарень. Проте вже завтра розроблена схема може втратити актуальність і тоді доведеться починати все від самого початку, або ж терміново коригувати перелік і межі госпітальних округів, бо потреба в профільних лікарнях суттєво зміниться. Якщо ж ця реформа нічого не дасть - зрозуміло, потреба буде такою ж, як і до цього. Навіщо тоді нам така реформа?
В зв’язку з викладеними обставинами, як керівник місцевого самоврядування Борщівського району, несучи відповідальність за життя і здоровя його мешканців, вважаю за доцільне звернутися в департамент охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації з протестом проти включення Борщівського району в Чортківський госпітальний округ та вимогою розглянути проект створення окремого госпітального округу в межах Борщівського та Заліщицького районів з створенням на базі Борщівської ЦРКЛ багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування другого рівня.
Також вимагатиму з боку очільника департаментe охорони здоров'я ТОДА надати для оприлюднення копію протоколу (в рамках проекту Світового банку по підтримці реформування медичної галузі в Україні), зокрема в частині що стосується порядку створення госпітальних округів та їх термінів, згідно якого новостворений госпітальний округ отримає 50 млн. грн. на розвиток. Звісно, якщо він не є засекреченим на кшталт таємного протоколу до пакту Ріббентропа-Молотова.
Попри все, усвідомлюючи важкий стан медичної допомоги, який склався в Борщівському районі та об’єднаних територіальних громадах, погоджуючись в цілому із необхідністю реформування галузі охорони здоров`я, підтримуючи кроки міжнародних фінансових інституцій в цьому напрямку, все ж вважаю, що вибіркове створення госпітальних округів в межах окремих областей є передчасним і недоцільним, оскільки не відповідає потребам громади Борщівського району, та на даному етапі, призведе до значного погіршення якості надання медичних послуг жителям району. Окрім того, в адміністративному відношенні це викличе дезорганізацію управлінської галузі Тернопільської області та в подальшому її повну ліквідацію як об’єкта територіально-адміністративного устрою України.
Вважаю, що уряд також має чітко визначити фінансову відповідальність за цей процес. Тому першочергово мають бути вирішені питання додаткового державного фінансування на добудову, дооснащення лікарень інтенсивного лікування, перепрофілювання медичних закладів, на ремонт доріг, щоб забезпечити виконання нормативів доїзду та, головне, доступність, якість і своєчасність надання медичної допомоги. І накше кажучи - "утром деньги, вечером стулья".
Якщо ж ці витрати покладуть на бюджети регіонів, то ніяких суттєвих змін на краще не відбудеться. Медичної субвенції і так катастрофічно не вистачає навіть на оплату праці медикам, а передача оплати комунальних послуг лікарень на бюджети районів і міст призвела до вкрай скрутного становища.
Процес створення госпітальних округів спричинив багато суперечок на місцевому рівні. Відсутність нормативно-правової бази для створення госпітальних округів дає можливість спекулювати на цій темі та приймати одноосібні рішення на рівні чиновників. Формування ж госпітального округу має бути спільним рішенням населення на конкретних територіях (громада, місто, район) з урахуванням принципів медичної та економічної доцільності. Закликаю всіх небайдужих громадян до широкого обговорення та дискусії з цього важливого питання.
З повагою,
заступник голови
Борщівської районної ради Андрій РУСЕНКО
