Ти можеш грюкати дверима, стукати кулаками по столі та кричати на підлеглих, але часто стається так, що ті, кого ти безпосередньо не здатен контролювати, діють зовсім по-іншому, у зовсім незрозумілій для тебе парадигмі. Ось саме в цей момент ти й втрачаєш легітимність, влада стає чимось ефімерним і навіть обтяжливим. Саме нездатність адекватно сприймати події, які відбуваються довкола, роблять тебе заручником власної пихи, агресії та самовпевненості.

Якщо ще 3-4 місяці тому Ігор Чопик міг з впевненістю сказати, що у нього усе добре і він контролює процеси, то сьогодні він поводиться, радше, як людина, яка втратила зв'язок з існуючою реальністю і намагається за будь-яку ціну втримати віжки правління. Таємні перемовини та обіцянки посад, зустрічі під покровом ночі та звільнення близьких учора людей, щоб догодити завтра вчорашнім ворогам. Усі сили кинуті на те, щоб погасити пожежу, яка загрожує знищити найсвятіше - царський трон.

Але, видається, що ті, хто вчора боявся і виконував забаганки міського голови, сьогодні усвідомлюють, що нічого страшного не станеться, якщо демонструвати свою позицію. Тим більше, що кріпацтво на теренах нашого краю скасоване ще у далекому 1848 році законом австрійського імператора Фердинанда I.

Так от, після того, як три депутатські фракції в міській раді продемонстрували міському голові, що у нього з'явилася серйозна опозиція, Ігор Чопик зіштовхнувся з несприйняттям його ж ідей виконавчим комітетом ради, який нещодавно був повністю підконтрольним і який майже на 70% складається з його ж заступників, працівників апарату ради та однопартійців.

Теніс, волейбол, мала авіація, шахи, боротьба, футзал. Розвиток таких речей мав би залишитися виключно на папері, якби пропозиція міського голови була підтримана членами виконавчого комітету. Але скандальна ідея забрати гроші у дітей не знайшла необхідної підтримки.

З 38 членів виконкому пропозицію Ігора Чопика, озвучену перед представниками громади його заступницею Уляною Пасічник, підтримало спочатку 14 членів виконкому, а згодом, коли міський голова у звичній манері попросив підняти руки і не соромитись голосування, за скасування фінансування проголосувало уже 17 членів виконавчого комітету. Незважаючи на повторне голосування та неприхований страх, який читався в очах членів виконкому, рішення не набрало необхідної кількості голосів.

І якщо голосування таких неофітів і шанувальників ідей Ігоря Чопика, як Петра Чомка, Івана Стецька, Ігоря Українця, Іванни Саламон, Дмитра Тиховича, Любові Мицик, Ігоря Войчишина чи Володимира Чомка, які готові на все і навіть на війну з дітьми, щоб відстояти честь свого шефа і розпорядника премій, не викликали жодних ілюзій, хоча і з їхніх сіл чимало дітей відвідує спортивні секції та заслуговують на те, щоб розвивати свої таланти, то позиція заступників та деяких членів виконкому, які живуть в Борщеві, так щиро пишаються спортивними досягненнями краян, вихваляються дотичністю до перемог і з радістю вітають призерів, дійсно дивує. Олег Малинник, Уляна Пасічник, Володимир Дуплавий та відомий на теренах рекрутер та військовик Сергій Ткач без вагань віддали свої голоси за те, щоб скасувати бюджетне фінансування програм, завдяки яким діти, підростаюче покоління та й дорослі жителі громади мають можливість розвиватись та прославляти наш край.

У повному складі проти таких змін виступили спільним фронтом старости від "Свободи" на чолі з Ярославом Кучером та замом Анатолієм Николівим, представники "Слуги народу" Святослав Ромашенко та Микола Микитейчук та сама секретар виконкому від "За майбутнє" Тетяна Горб’як.