Головна » 2017 » Січень » 25 » Начальник львівського СІЗО Гальчишак погрожує розправою борщів'янину-ветерану Вадиму Цукернику?

Начальник львівського СІЗО Гальчишак погрожує розправою борщів'янину-ветерану Вадиму Цукернику?

29.03.2024
Автор: Sashko
Коментарі: 0
Переглядів: 4910
Відповідну інформацію сьогодні оприлюднила Олена Яворська, яка разом з рідними і близькими усім можливим підтримує затриманого Вадима Цукерника.

"Коротко про ситуацію: сьогодні вирішила зайти до начальника СІЗО стосовно порад у вирішенні деяких питань. Зокрема, обговорити умови утримання Вадима (відсутність свіжого повітря за причиною неможливості відкрити вікно, холод в камері) та запитати про ситуацію з листуванням. Зав'язалась мила розмова з криками і хамством з боку пана Гальчишака. А закінчилась ця чудова бесіда погрозами. Погрозами життю Вадима. Погрозами 20-річному хлопцю в адрес 19-річної дівчини від дорослого чоловіка при досить високій посаді.

Цитую: "Я піду туди і поломаю його (читай - Вадима). І більше в тебе не буде проблем з листуванням - не буде з ким листуватись".

неШановний пане Гальчишак, ви розпочали погану гру. Заява вже в поліції, за що окрема подяка працівникам і керівництву Шевченківського райвідділу. Поки що тільки з метою проведення профілактичної бесіди. Але ви все одно програєте в своїй же грі. 1:0, Богдан Степанович, один-нуль. Ви любите гратись, а мені більше до вподоби війна за справедливість. Карма є, не забувайте." - написала Олена.

Ми поспілкувались з Оленою, щоб дізнатись, як взагалі почувається Вадим і чому начальник СІЗО так бурхливо відреагував на її візит.

"Стосовно причини такої реакції. Я була на прийомі в нього вже далеко не перший раз. Сьогодні був приблизно 6-7 раз. По-перше, я чи не єдина з відвідувачів СІЗО (а людей сюди ходить нереально багато), що дозволяє собі нагло йти на КПП і йти вирішувати якісь питання. Здебільшого відвідувачі СІЗО тихенько стоять і терплять, коли їм хамлять на прийомі передач, коли лікар чи комірник не приходить в зазначений час на прийом громадян, вони мовчать навіть тоді, коли з їхніх передач просто крадуть щось. Мене дратувало таке відношення, я щукала вирішення. Спочатку просто надзвонювала їм і просила вирішити певну проблему, скаржилась на незадовільну роботу працівників СІЗО. Після тижня таких скарг начальник СІЗО сам викликав мене в кабінет, що, за моїми власними спостереженнями, не практикується взагалі. Викликав він мене з метою того, аби залякати, добитися того, щоб я сиділа тихенько і не нервувала їх тут. А в ідеалі - щоб не приходила. Це було залякування якимись судами. У відповідь на питання: "Якими судами?" він почав нервово і з криками викликати в кабінет по одному якихось своїх замісників.
Я перевела тему на питання про жахливі умови в СІЗО. В нас були знову ж таки милі розмови з хамством. Я приходила, коли з'являлись питання про порушення з боку СІЗО. Це дало свій результат. І коли пан Гальчишак вже був впевнений, що здихався мене, я знову прийшла і почала вимагати від нього виконувати його роботу.

Я вважаю, що на начальника СІЗО тиснуть з різних боків. Можливо, слідчі чи прокуратура дали завдання тиснути на Вадима, а ми не даємо можливості виконувати вказівки. Не знаю про причину таких дій. Можливо, тут зіграла роль тільки звичайна людська недолугість. Бо, хоч це і суб'єктивна оцінка, але інтелектом очі цього чоловіка не горять.
Але це нічого. Стратегія перемоги в його ж грі вже продумана.

А стосовно Вадима. Вадік сильний. Він вчить Стуса на пам'ять і пише роман. Враховуючи його умови і відсутність живого спілкування, його психологічний стан просто чудовий. Він цитує в листі: "Проблеми стають дитячими, ще ті, котрі вчора вбивали. І відстані не мають значення, коли там на тебе чекають".

Часом йому буває трохи важко, але після отримання листів чи передач Вадік тішиться, як маленька дитина. Він витримає це випробування. В ньому просто є щось таке добре, людське, що так рідко можна зустріти. Тому справедливість буде." - каже Олена.

Щоб домогтись необхідного результату і зламати "айдарівця", адміністрація СІЗО ладна на все, кинувши хлопця в нестерпні умови. На сьогоднішній день активістам вдалось домогтись зміни камери, в якій утримують Вадима. А до цього він перебував в жахливих і нелюдських умовах.

"Минула камера була просто жахливою: відсутнє вікно, постійний запах з каналізації, жахливий холод, при якому Вадиму доводилось одягати ледь не весь наявний одяг і все одно вставати вночі попити чаю, щоб зігрітись, також там були миші, сама камера розміром була не більше 4 кв. м. Зараз ситуація трохи поліпшилась. В новій камері нема такого запаху, відсутні миші, є вікно, яке не відчиняється, тобто доступу свіжого повітря все одно нема. І ситуація з низькою температурою в камері не змінилась, там надалі холодно. Хоча в інших камерах досить тепло, наскільки я дізнались від інших людей. Також там жахливо годують. Борщ Вадік називає водою з буряком. І це ще не найгірша страва в СІЗО. Часом їжа буває просто зіпсованою. Часто Вадиму не дозволяють сходити в душ. Також там перебої з електрикою, деяка передана нами техніка вже погоріла. Тобто загалом умови абсолютно незадовільні." - розповіла активістка.

Від себе хочеться додати, що Вадим Цукерник пішов воювати 18-річним юнаком, захищав Україну і наш народ в найважчі часи, коли ворог знищив сотні і тисячі хоробрих синів країни. Він повернувся живим з тієї страшної війни, навіть не здогадуючись, що невдовзі режим вирішить перетворити його у свого в'язня.

За гратами Вадим перебуває уже більше 120 днів, при цьому слідство ще триває...

Переглядів: 4910


Коментарі

Имя *:
Email *:
Код *: