Головна » 2021 » Липень » 21 » "Побили і залишили помирати на дорозі": на Тернопільщині відбувся суд у резонансній справі

"Побили і залишили помирати на дорозі": на Тернопільщині відбувся суд у резонансній справі

24.07.2021
Автор: Sashko
Коментарі: 0
Переглядів: 576
«Група підтримки» молодика спочатку подумала, що одного з хлопців убили. Тоді вони взяли каністру з водою і поливали йому на голову.

Коли другий з хлопців після удару впав на коліна, Володимир продовжував бити по обличчю ногами.

Адвокат обвинуваченого вже запевнив, що і він, і його підзахисний подаватимуть апеляцію.

Бійка на Підгаєччині закінчилась реанімацією для 17-річного Євгена і на кілька років старшого від нього Володимира. А тезка останнього і майже його одноліток, надовго сяде до тюрми. Причиною конфлікту нібито стали ревнощі. Одна з місцевих дівчат спочатку мала стосунки з обвинуваченим Володимиром, а згодом начебто почала зустрічатись із молодшим Євгеном. Проте Зоряна, мама покаліченого Жені, категорично це заперечує.

Жінка стверджує: з однією з сестер, через яку виник конфлікт, її син був суто в дружніх стосунках. А дівчина разом із сестрою приїжджала в гості із сусіднього села до їхнього спільного друга.

Двом хлопцям проломили черепи


Хлопці вирішили з’ясувати спосунки. Обидва залучили із собою «групи підтримки».

Володимир і його колеги приїхали на вечірню зустріч двома машинами, серед яких одне таксі. І майже всі з битами в руках. В результаті «розмови» двом хлопцям проломили черепи – вони перенесли по кілька операцій та ледь оговтались.

Володимира, якому в травні лишень виповнилось 24, Бережанський райсуд надовго відправив за грати. Хоча мати побитого Євгена стверджує, що сина били троє. Але дивним чином справу, яку порушили після чисельних операцій Євгена і його показів, чомусь закрили, навіть не повідомивши про це потерпілу сторону. Родичі вже подали скаргу до прокуратури. А адвокат обвинуваченого хлопця вже заявив, що подаватиме апеляцію і він, і його підзахисний.

Я тільки сьогодні (20 липня – прим. авт.) отримав документи, – каже адвокат обвинуваченого Віктор Трач. – Але ми однозначно подаватимемо апеляцію. Суд у своєму вироку не назвав мотиву скоєння злочину і не дослідив це, хоча обов’язково мав це зробити. Суд першої інстанції також не взяв до уваги покази потерпілого Євгена Данилюка, що, крім мого підзахисного, йогму завдавав ударів по голові інший учасник Тарас Г.

Адвокат каже, що ще у вересні потерпілий Євген звернувся до Підгаєцької поліції із заявою, що його того вечора бив, окрім Володимира, ще один юнак. За цим фактом поліцейські розслідували кримінальне провадження. Однак справу не об’єднали. Хоча потерпілі ті ж, події відбувались на тому ж самому місці, у той же час, в тому ж селі.

Потерпілий це заявив ще раніше – після проведених операцій до нього повернулась пам’ять, і він все згадав. Євген давав свідчення, коли проводили досудове слідство, – каже Віктор Трач. – І під час слідчого експерименту знову казав і показував: коли він вже лежав на землі, його бив інший чоловік – Тарас. Але суд першої інстанцій чому не надав значення цьому факту. Є ще чимало моментів, які оскаржуватимуть в апеляційній інстанції. На замовлення адвоката обвинуваченого провели комп’ютерну експертизу. Вона показала, що саме Євген понад 10 разів того вечора дзвонив до Володимира, вимагаючи приїхати у село «поговорити». Мовляв, якщо не приїдеш, знайду тебе у Підгайцях. Суд першої інстанції також не врахував, що був мотив – ревнощі. А не безпричинно Володимир з битою товк людей у сусідньому селі. Ще напередодні одна з місцевих дівчат мала стосунки з Володимиром. Вже 25 травня нібито надала перевагу Євгенові, після чого він почав дзвонити до Володимира, вимагаючи приїхати у село, аби розібратись.

Мій підзахисний і його сім’я намагались потерпілій стороні відшкодувати нанесенні збитки – ті відмовились, – каже адвокат. – Натомість суд вважає, що обвинувачений навіть не намагався оплатити лікування. А це не так – і цей факт є зафіксований.

"Побили і залишили помирати на дорозі"

У ніч з 24 на 25 травня 2020 р. на Підгаєччині жорстоко побили двох юнаків, яким 17 та 21 років. Обох рятували у тернопільській лікарні, а рідні просили допомоги на лікування та операції.

З 24 на 25 травня в селі Гнильче двоє хлопців постраждали від нанесення тяжких тілесних ушкоджень звірами, просто нелюдами з сусіднього села Яблунівки, - писала тоді у соцмережі двоюрідна сестра одного з хлопців пані Марія.

- Хлопців жорстоко побили і лишили помирати на дорозі. Євген та Володимир - у важкому стані. Євгенові зробили вже дві операції голови. Тоді сестра Євгена говорила, що братові потрібні ще щонайменше дві операції. Ми знаємо, що це за люди були, яке вчинили таке звірство. Хочемо, щоб вони справедливо були покарані, - каже сестра потерпілого Євгена Юля Космірак.

- З Євгеном та Володимиром в той вечір було ще двоє хлопців, але вони втекли. Ще тоді пані Юля каже, що, ймовірно, конфлікт виник через якусь дівчину. Але що саме трапилось, родина тоді достеменно не знала. Ті хлопці з сусіднього села просто після того сіли в машини і поїхали. Їх було або 10, або 12, точно сказати не можу, – продовжує пані Юлія. - Нам розказували, що Володимир, якому зараз теж потрібна допомога, на колінах ліз додому. Він і привів до мого брата, який був без свідомості. І тоді вже подзвонили до моїх батьків та у швидку.

Один удар битою по голові – і Євген впав на дорогу


У Євгена тоді був проламаний череп. Під час першої операції йому вилучили оскалки з голови. Невдовзі вставляли пластини. Хлопців з тілесними ушкодженнями спочатку шпиталізували до районної лікарні. Проте наступного дня через погіршення стану здоров’я транспортували до медзакладів у Тернополі.

Як повідомляли у пресслужбі ГУНП в Тернопільській області, відомості за даним фактом внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань з правовою кваліфікацією злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 ККУ - умисне тяжке тілесне ушкодження. У липні Бережанський районний суд проголосив вирок Володимирові, якого слідство звинуватило за ч.1 ст. 121 Кримінального кодекса України.

Один удар дерев’яною палицею по голові – і Євген впав на дорогу.


За висновком експерта, у нього була відкрита черепно-мозкова травма у вигляді переломів кісток склепіння і основи черепа з крововиливами головного мозку, яка супроводжувалась набряком його речовини і зміщенням серединних структур, а також підапоневротична гематома тім`яно-потиличної ділянки зліва, "рвана" рана лобової ділянки зліва, гематоми повік лівого ока, крововиливи у білкову оболонку обох очей.

За Євгена тоді заступився товариш, теж Володимир. Мить – і він отримав битою по голові. Від удару Володя втратив рівновагу, зігнувся та оперся на праве коліно на узбіччі дороги, опустивши голову обличчям вниз. Проте його тезка наніс йому декілька ударів правою ногою в область носа та губ, а також лівого ока, в результаті чого побитий хлопець втратив свідомість.

Перезувся у кросівки і прихопив палицю


Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю, запевнив суд про своє каяття у вчиненому. Напередодні, пригадував, він проводив час із дівчиною, якій симпатизував, та її сестрою. На таксі обох відвіз у Підгайці додому. Наступного дня разом з компанією смажили шашлики і випивали, а згодом продовжили гулянку в місцевому барі. Ввечері подзвонила дівчина і сказала, що з ним хочуть «говорити», після чого вона передала телефон Євгену. Той сказав приїхати до нього у с.Гнильче, щоб «поговорити». Володимир погодився. Згодом було ще кілька дзвінків, які він збивав. Коли все ж взяв слухавку, почув мати і погрози, що як не приїде, той його «зловить» й «щось зробить», «розбере хату». Володимир викликав таксиста, покликав із собою колег і всі разом вирушили в напрямку села. Дорогою Володимир заїхав додому – завбачливо перезувся із замшевих туфель, замінивши їх зручними кросівками.

Побачив палицю довжиною з метр і діаметром 4-5 см, для вибивання килимів, та прихопив її з собою. Два автомобілі під’їхали до зупинки у с. Гнильче. Володимир вийшов з авто, решта сиділи на зупинці. Про це йдеться в матеріалах справи. До чоловіка підійшов Євген, Володя з дівчатами і хлопцями. Спочатку була розмова на підвищених тонах і якоїсь миті обвинувачений Володимир відчув удар в спину, ніби його хтось штовхнув. Він вхопив палицю і вдарив по руці чи нозі Євгена. Наступний удар палицею був у голову. Підбігли знайомі Володимира, забрали палицю і кричали «що ти наробив». Тим часом в бійку вступив його тезка, намагаючись заступитись за товариша Євгена. Удари палицею посипались і в його бік. Далі, розповідав Володимир, його забрали друзі і всі разом поїхали у Підгайці.

Хлопці розповідали, що надавали допомогу потерпілому. Дорогою Володимир викинув палицю з вікна авто. Зранку до нього приїхала поліція. Згодом погоджувався, що якби не поїхав у сусідне село, ніяких розбірок не було б. І підтвердив: якби тоді він був тверезим, то цього б не сталося. Каявся, що не хотів таких наслідків - «так вийшло».

Де тут щире каяття?


Мама покаліченого Євгена, пані Зоряна, не вірить жодному слову обвинуваченого. Попри його каяття «на люди», ні про яке щире каяття взагалі не йдеться. Як на мене, вирок дуже лагідний, і покарання за таке замале, але я не маю вже ні сили, ні здоров’я щось оскаржувати, – каже пані Зоряна. – Він (Володимир – прим. авт.) не відшкодував ні копійки ні моральних, ні матеріальних збитків. Але я не можу із суддею спорити… Коли Євген переніс 3 операції і потроху повернувся до життя, хлопець дав свідчення, що його били троє, стверджує пані Зоряна. Тоді у поліції навіть розпочали кримінальне провадження. Про те, що його закрили, жінка дізналась випадково, зустрівши слідчого в суді. Як закрили? Коли? Чому? Де може забрати постанову – той відповів лише, нехай приїжджає у відділок в Підгайцях і забирає. Жінка поїхала один раз, потім інший. Слідчого застати не могла. А її почали футболити – мовляв, з Підгаєць їдьте до Бережан. А звідти – до Підгаєць. Тоді потерпілі подали скаргу до прокуратури.

Другий потерпілий, Володимир, одразу в ніч трагедії теж свідчив, що били його троє невідомих. Він, каже пані Зоряна, на відміну від її сина тоді міг говорити. Однак у суді потерпілий вже говорив, що бив його лише Володимир…

То били троє чи один?


Били хлопців ще й двоюрідні брати – Тарас і Роман, – каже пані Зоряна. – Але у справі вони проходять свідками. Одного з них навіть не допитали, бо він перебував за кордоном. А у суді ми почули: яка сторона вимагає, щоб його допитали, та має організувати його доправку до зали суду. Як це? Що це таке? Бив не один, а довести нічого не можемо…

Пані Зоряна не вірить в щире каяття Володимира. Жінка каже, на суді чула, як Володимир бубонів в спину родичам побитих хлопців, мовляв, ніхто нікого задурно не б’є. про яку щирість і розкаяння тоді йде мова? Євген після тієї травневої ночі втратив здоров’я.

Хлопець переніс три операції, а в голові тепер пластини. Ні працювати, ні повноцінно жити зараз не може. Я його весь час контролювала, як десь затримується, одразу дзвонила, не бере трубку – набирала друзів, доки не почую його голосу, – пригадує пані Зоряна. – Тієї ночі заснула перед телевізором. Прокинулась – той працює. І тут дзвінок, що з сином біда. Мені нічого не казали, все повідомили батькові. Той бігом зібрався. Я ще услід кричала – як буде хоч один синець, треба писати заяву до поліції. Якби я тоді знала, що син на межі життя і смерті.

Коли сина і побитого Володю привезли в райлікарню, Женя почав втрачати свідомість. Тоді мати бачила, що ситуація дуже серйозна і наполягла, щоб хлопців перевезли до Тернополя. Ні разу в нас ніхто не поцікавився, чи може потрібна допомога, – каже пані Зоряна. – Я теж мама, і все розумію. Мама Володимира була на двох засіданнях, і навіть не підійшла до нас у суді. Вже після суду дала карточку, я так зрозуміла, зі своїм номером. Це ще я маю їй дзвонити?

Дві тисячі доларів, аби забрали заяву


Через родичів Володимир пропонував Зоряні дві тисячі доларів, аби ті забрали заяви. Пані Зоряна каже, її це обурило.Мовляв, одну тисячу дають зараз, аби забрали заяву чи на ліки, другу, коли вийде на волю. Що вам з того, як я сяду, а так хоч будете мати на лікарства, – пригадує Зоряна слова Володимира. – Але умовою було, щоб він взагалі ніякого покарання не поніс. Дві тисячі доларів за життя і здоров’я мого сина? Я їх, звісно, не взяла. В іншому разі перестала б себе людиною вважати.

Визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, за яким призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років шість місяців позбавлення волі, – таким був вирок Бережанського райсуду.

До набрання вироком законної сили Володимира триматимуть під вартою, термін дії міри запобіжного заходу продовжили до 1 вересня 2021 року включно. Строк відбуття покарання рахувати з 1 червня 2020 року. Вирок суду може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.



20 хвилин
Переглядів: 576


Коментарі

Имя *:
Email *:
Код *: