Остання сесія Борщівської міської ради виявилась не тільки напрочуд результативною, чого тільки вартує той факт, що депутати працювали над питаннями майже 7 годин без перерви на ланч, а й для багатьох присутніх сповненою несподіванок та "сюрпризів".

Одним з найскандальніших і одночасно якимось безглуздим з етичної точки зору став момент, коли голова міста вирішив запросити до слова нікому невідомого чоловіка, який звинуватив борщівського депутата Романа Домітряка у невиплаті коштів за виконану роботу.



Відповідь опонента не забарилась і під час емоційного виступу згадуваного народного обранця цей чоловік поспішив покинути трибуну і взагалі зник з сесійної зали. Після цього звинувачення посипались уже в бік міського голови Івана Кобилянського. Депутати, які не входять у коаліцію "Батьківщини" та "Самопомочі", вирішили заступитись за свого колегу.

У приватних бесідах деякі з депутатів міської ради відверто обурювались і висловлювали припущення, що таким чином керівництво міста намагається тиснути на неугодних депутатів та тих, хто має іншу позицію і погляди на розвиток громади. Інцидент з появою на сесії міської ради "паркетника з Тернополя" став черговим підтвердженням того, що ті, в чиїх руках опинилась влада і ключі від міста Борщева, готові на все, щоб контролювати не тільки грошові потоки, а й тих, за кого проголосували мешканці міста. Між іншим, саме Роман Домітряк був одним з тих, хто обурювався неякісним ремонтом дороги по вулиці Нічлава і бездіяльністю міських чиновників. Невже в такий оригінальний спосіб один з лідерів борщівської "Батьківщини" вирішив відімстити представнику партії Порошенка?



Висока ймовірність і того, що ця витівка може викликати ще більше несприйняття дій очільника міста та вороже ставлення до нього представників різних політичних сил, а будь-який можливий союз з владою міста може стати настільки токсичним у політичному плані, що відіб'є бажання до співпраці навіть у більш-менш лояльних депутатів.

Одночасно з цим можна сказати, що результати останніх голосувань явно не на користь партійців Івана Кобилянського, які можуть сподіватись хіба що на підтримку Володимира Чугаєвського та підконтрольних йому депутатів "Самопомочі", а також парочки тих, кого вдалось заманити чимось більш дієвим, ніж партійні гасла та ідеї. Як така стабільна більшість відсутня і у опонентів мера, особливо, зважаючи на низьку відвідуваність сесійних засідань депутатами.