На фоні запевнень Верховного Головнокомандувача Петра Порошенка та представників Генштабу, що сьомої хвилі мобілізації не буде, працівники військових комісаріатів не збираються сидіти без діла, проводячи постійні рейди та виявляючи тих, хто повинен не тільки стати на захист Батьківщини, одягнувши новеньку військову форму, а й покращити статистичні показники самих військкоматів.

В той самий час, коли Підволочиський чи Кременецький райони виконали план з набору контрактників у ЗСУ, а інші райони, як от Гусятинський та Заліщицький, наблизились до виконання плану, Борщівський район залишається десь посередині між лідерами та аутсайдерами. Схоже на те, що подібний стан справ не зовсім влаштовує місцеве керівництво і службовці усіх мастей взялись жорстко виправляти цю ситуацію. Тим більше, що з 1 жовтня стартував призов на військову службу, а значить можливостей і законних підстав появилось значно більше.

Одним з перших, хто відчув на собі бажання борщівських комісарів покращити показники призову, став 25-річний Максим Вражитор. Кілька днів тому продавця магазину "Великий Кошик" забрали представники Борщівського РВК, нібито, для уточнення даних по призову. При цьому повістку хлопцеві ніхто не вручив. Буквально за кілька годин Максима ледь не силоміць доправили в Тернопіль, не давши йому змоги зв'язатись з рідними, без особистих речей та грошей. Складається враження, що працівники комісаріату затримали злісного рецидивіста-терориста, а не звичайного хлопчину-продавця.

В обласному центрі Максиму стало несподівано зле і він втратив свідомість, що й не дивно на фоні пережитого стресу і "милого" спілкування з військовими. Його доправили в лікарню, звідки Максим самотужки відправився на автовокзал і позичив грошей, щоб дістатись дому. Вже в самому автобусі, по дорозі додому, біля села Озеряни хлопець знову втратив свідомість. Люди викликали "швидку" і медики доправили його в ЦРКЛ м.Борщева. Тільки тут хлопця змогли знайти його рідні, які і уявлення не мали, що довелось пережити потенційному військовослужбовцю.

А далі почалось ще цікавіше. Заступник комісара почав погрожувати матері Максима кримінальною справою, намагаючись чи то залякати її, чи то змусити замовкнути і сидіти тихенько. Розуміючи, що вони з сином залишились один на один з існуючою системою і безвідповідальністю, цинізмом чиновників та наплювательством сильних світу цього, мама звернулась до громадських активістів з ГО "Борщівська криївка Воля". Саме за їх порадою вона в той самий день поїхала з заявою до прокуратури військового гарнізону Тернополя, а також подала аналогічну заяву до обласного військкомату та у обласну ВЛК. За повідомленням активістів, на даний момент хлопець знаходиться в обласній лікарні. За заявою мами призовника, нагляд за даною справою веде прокуратура Західного Регіону.

Активістам вдалось довідатись, що районна призовна комісія на чолі з заступником голови РДА фактично не працює, адже довідок по хлопцю зібрано не було. Справа в тім, що батько Максима знаний в Борщеві інвалід війни в Афганістані. Можливо, що хтось з чиновників та службовців військового комісаріату не знає достеменно законів України, цьому ніхто не здивується, але ст. 18 ЗУ "Про військовий обов"язок і військову службу" звільняє від призову дітей інвалідів учасників бойових дій.

Звісна річ, сьогодні Україні потрібна сильна і боєздатна армія, потужне військо, яке зможе дати гідну відсіч ворогу і повернути втрачені території. Але, шановні можновладці та військові чиновники, це явно не ті методи роботи, на які сподівались пересічні українці, коли виходили на майдани і йшли добровольцями на фронт.

Далі буде...