Головна » 2021 » Червень » 14 » Сталося диво: як мама Романа Сасанчина одужує від COVID-19

Сталося диво: як мама Романа Сасанчина одужує від COVID-19

25.09.2021
Автор: Sashko
Коментарі: 0
Переглядів: 616
Сестра Романа Сасанчина розповіла, що після поїздки до Зарваниці з їхньою мамою сталося диво. Напередодні жінка важко переносила ковід.
Нещодавно переможець телешоу «Голос Країни» з Тернопільщини Роман Сасанчин просив небайдужих про підтримку та молитву. Мама співака була у важкому стані через коронавірус.

Зараз пані Євдокії, вже легше, а сестра хлопця Надія Сасанчин розповіла історію нелегкої боротьби за життя, яка триває й досі. І каже, що маму практично диво «повернуло з того світу», пише «20 хвилин».

«Моя мама Сасанчин Євдокія у важкому стані через COVID. Лікування дуже дороге, тому прошу в вас підтримки». Таке звернення на власній сторінці в Instagram опублікував переможець шоу «Голос країни» та «Голос Країни. Діти» Роман Сасанчин із Заліщицького району наприкінці березня.

Допомагали родині хлопця і рідні, і чужі люди. На щастя, майже за півтора місяці, жінці стало краще. Проте, рідні кажуть: ту підтримку, яку отримали у складний період, не забули.

Спочатку захворіла сестра Роми, потім мама, а далі і сам він

Про складний час боротьби за життя розповідає Надія Сасанчин, рідна сестра Романа.

«Кілька місяців тому нашу родину спіткала складна ситуація, яка стала випробуванням сил, віри, терпіння і, насамперед, довіри до Бога. Все розпочалося із мого «позитивного тесту». Захворювання раптово переросло у двобічне враження легень, — згадує дівчина. — Я тоді лежала на лікарняному ліжку, перелаштованому під Covid-19, дитячого відділення Заліщицької ЦРКЛ. То був «пік» захворюваності. І навіть для мене місце ледь знайшли у переповненму медзакладі. Тоді була спокійна, бо знала, що я в надійних руках лікарів. Для мене робили усе необхідне, прогнозували «молода», все витримаєш, а вдома молились батьки, рідні, друзі, духовні брати і сестри. Так, було нелегко, але ще тоді я не очікувала, що це тільки перша стежинка нашого випробування, яке потім стане досвідом Божого милосердя...»

Сама Надійка згадує, що дихати було важко, іноді доводилось брати кисневу маску, і саме в один з таких моментів їх зателефонували зі словами: «Мамі погано».

«Тепер ми обоє були у різних палатах «ковідного відділення». Але мені 27, а мамі значно більше. Після двох тижнів лікування мене виписують, а мамі гіршає, вона часто каже: «Моліться за мене, діти». Тато вдома з братом не знаходить собі місця. Хворе серце, і події, коли з палати виносять тіла мертвих, не додає сили одужати. Зізнаюсь, було страшно», — каже дівчина.

"Повернули маму з того світу"

У Тернопільський тубдиспансер мама Романа та Надії потрапляє швидким реанімобілем із сатурацією 46. І вже, як потім виявили, з 90% ураженням легень. Майже 1,5 місяці мама була в реанімації, де їй щоденно рятували життя.

«Ми безмежно дякуємо усім лікарям. Вони ніби хапають людей і витягають з того світу... Чотири кисневих балони, втрата ваги майже на половину, обличчя синюватого кольору, і постійна боротьба, особливо молитовна. Мама тепер згадує, що їй тоді здавалось, що вона задихається від маски, до якої приєднано 40 літрів кисню, та насправді сатурація падала, і вона прощалася з життям», — зі сльозами на очах згадує донька Євдокії Сасанчин.

І в цей час у лікарню потрапляє сам Роман і його тато. Також Covid-19.

«Важко передати, що я пережила. Сама, ще ослаблена після хвороби, щоденно долала немалі відстані від однієї лікарні до іншої. Бо мама у Тернополі, брат і тато в Заліщиках. Без підтримки людей, священнослужителів, і всіх, хто молився не витримала б. Я справді дякую усім від імені моєї сім'ї за цю підтримку», — каже дівчина.

Зі сльозами просила: "Матінко Божа, врятуй мою маму"

Надія згадує той момент, коли в розмові з лікарями почула, що потрібно бути готовим до різного. Маму дівчини хотіли ввести в коматозний стан, бо легені не справлялись самостійно...

«Я молилась так, напевно, як ніколи досі, я просила молитви у всіх знайомих....Маму готують, але ще не підключають. В один момент сатурація піднімається трошки вище смертельної норми. І тоді я зрозуміла, що усе в руках Божих. До кого ж, як не до Бога, бігти за поміччю?» — каже вона.

Тоді дівчина вирішила, залишити усе та поїхати молитись до Зарваницької Божої Матері. Розповідає, що і раніше часто їздила на молитву у Святе місце, але цього разу це було останнім порятунком, водою в пустелі, світлом в кінці тунелю...

«До Зарваницької Матері Божої прямувала сама (брат і батько ще були в лікарні). Коли матуся лежала під кисневими апаратами, у Зарваницю я прийшла зі слізьми, але з глибоким миром і вірою що все буде добре, — згадує Надя Сасанчин. — Освятивши вервицю, ікону і молитовник, набравши цілющої водички, одразу в той самий день передала її в палату реанімації. З проханням «Матінко Божа, врятуй мою маму, і дозволь нам повернутися до Тебе знову». Ми щиро вірили, що все так і буде. Наступного дня, як сказали лікарі, у мами з'явилася надія. І найбільше вразило те, що медики сказали: "Ви продовжуйте молитися"».

Саме молитва допомогла вийти мамі з такого важкого стану. І це стало справжнім дивом для родини. Надія каже, що ікону Зарваницької Божої Матері передали у палату мамі. І досі вона відчуває ту милість, яку отримала завдяки щирим молитвам.

«З того моменту і з кожним днем далі, стан здоров'я мами ставав кращим. Це було справжнє чудо для моєї родини... Диво Богоматері, — ділиться Надія. — Нас чекав ще непростий шлях: кількатижневе лікування в пульмонології, кардіологія. Турбота тата, який попри перенесену хворобу, кинувся доглядати за мамою. Але все це згуртувало нас та засвідчило вияв Божої любові до нашої сім'ї».

Дівчина просить передати слова вдячності усім лікарям, медсестрам та всьому персоналу лікарень, де лікували її брата, тата. Мама і досі під наглядом лікарів. У неї ще проблеми з серцем, досі вона ходить, опираючись на палицю, COVID не минув безслідно.

«Зараз мама у лікарні і передати словами, як ми вдячні медикам за те, що вони опікуються її здоров'ям, дуже важко. Це невимовна праця. І щиро хочу подякувати кожному, хто робить її з любов'ю», — говорить вона.

Також сім'я Сасанчиних просить передати вдячність усім людям, які відгукнулись на їх прохання про допомогу. Дякує за молитву, за добре слово, за кошти, які дуже допомогли придбати необхідні ліки.

«Коли ти стоїш на межі, то Бог — твоя єдина надія. І я дякую Йому, що він не залишив нас. Хочу сказати кожному, у кого хтось із рідних зараз у важкій ситуації: моліться, моліться щиро, і Бог Вас почує», — говорить дівчина.
Переглядів: 616


Коментарі

Имя *:
Email *:
Код *: