"Свободівці" Борщева провели в останню путь Володимира Стаюру (фото)
Тисячі тернополян сьогодні прийшли до Архикатедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, щоб віддати останню шану загиблому Володимиру Стаюрі.
Володимир Стаюра першим піднімав український прапор над Тернопільською міською радою в 1990 році, активний учасник Революції гідності, “голос Майдану”, керівник Штабу національного спротиву, учасник АТО, який добровольцем пішов на війну, 93 ОМБр ЗСУ, заступник командира ОЗШР “Карпатська Січ”.
Попрощатися із побратимом приїхали керівники ВО “Свобода” на чолі з Олегом Тягнибоком, колеги по сесійній залі, бойові побратими, свободівці з різних куточків наших терен, серед яких і борщівські націоналісти.
- Ти був кращий, ти був прикладом українця, патріота, націоналіста, свободівця. Ти був добрим організатором, хорошим менеджером, ти завжди був у перших лавах: і на Майдан, і під час боротьби за краще майбутнє України, ти першим поїхав добровольцем на ту війну, коли багато хто боявся і ховався. Ми пам’ятатимемо про тебе, про твій життєвий подвиг, і я хочу сказати тобі друже, ти тут нас бачиш – ту справу, яку ми всі разом робили, ту справу, яку ти тягнув – ми обов’язково будемо продовжувати, бо ти дійсно – кращий серед кращих, - звернувся з прощальним словом Олег Тягнибок.
- Сьогодні прощаюся від імені усіх військових, від імені побратимів по зброї з нашим другом Володимиром Стаюрою, з яким ми два роки провели на війні, потоваришували з ним. На початку війни він був у батальйоні «Січ», я у добровольчому підрозділі і якби не його допомога, навряд би мені щось вдалося. На початку було дуже складно з усім, з харчами, з набоями, з амуніцією і Володя завжди допомагав, був поруч. Після року війни він прийшов до мене і сказав, що хоче бути на передовій, у вирі подій, а мені тоді саме не вистачало досвідченого заступника. З перших днів він влився в роботу, у важкі умови, у важкі завдання і брався за будь-яку роботу. Дуже важко буде зараз без нього, у нас було багато планів. Він пішов від нас і це є велика втрата, - зазначив командир «Карпатської Січі» Олег Куцин.
- Колись тато отримав свій свободівський значок від Володимира Івановича, знятий прямо з грудей. Я отримала свій перший свободівський значок від тата, знятий прямо з кепки. Той самий значок Володимира Івановича. Тепер у цьому знаці більше символізму і ваги, ніж у будь-чому іншому. Берегтиму і достойно нестиму. Відповідальність, котру тепер не знімеш з плечей. Дякую, - поділилась своїми спогадами про Володимира Стаюру Христина Яворська.
Тернополяни
Володимир Стаюра першим піднімав український прапор над Тернопільською міською радою в 1990 році, активний учасник Революції гідності, “голос Майдану”, керівник Штабу національного спротиву, учасник АТО, який добровольцем пішов на війну, 93 ОМБр ЗСУ, заступник командира ОЗШР “Карпатська Січ”.
Попрощатися із побратимом приїхали керівники ВО “Свобода” на чолі з Олегом Тягнибоком, колеги по сесійній залі, бойові побратими, свободівці з різних куточків наших терен, серед яких і борщівські націоналісти.
- Ти був кращий, ти був прикладом українця, патріота, націоналіста, свободівця. Ти був добрим організатором, хорошим менеджером, ти завжди був у перших лавах: і на Майдан, і під час боротьби за краще майбутнє України, ти першим поїхав добровольцем на ту війну, коли багато хто боявся і ховався. Ми пам’ятатимемо про тебе, про твій життєвий подвиг, і я хочу сказати тобі друже, ти тут нас бачиш – ту справу, яку ми всі разом робили, ту справу, яку ти тягнув – ми обов’язково будемо продовжувати, бо ти дійсно – кращий серед кращих, - звернувся з прощальним словом Олег Тягнибок.
- Сьогодні прощаюся від імені усіх військових, від імені побратимів по зброї з нашим другом Володимиром Стаюрою, з яким ми два роки провели на війні, потоваришували з ним. На початку війни він був у батальйоні «Січ», я у добровольчому підрозділі і якби не його допомога, навряд би мені щось вдалося. На початку було дуже складно з усім, з харчами, з набоями, з амуніцією і Володя завжди допомагав, був поруч. Після року війни він прийшов до мене і сказав, що хоче бути на передовій, у вирі подій, а мені тоді саме не вистачало досвідченого заступника. З перших днів він влився в роботу, у важкі умови, у важкі завдання і брався за будь-яку роботу. Дуже важко буде зараз без нього, у нас було багато планів. Він пішов від нас і це є велика втрата, - зазначив командир «Карпатської Січі» Олег Куцин.
- Колись тато отримав свій свободівський значок від Володимира Івановича, знятий прямо з грудей. Я отримала свій перший свободівський значок від тата, знятий прямо з кепки. Той самий значок Володимира Івановича. Тепер у цьому знаці більше символізму і ваги, ніж у будь-чому іншому. Берегтиму і достойно нестиму. Відповідальність, котру тепер не знімеш з плечей. Дякую, - поділилась своїми спогадами про Володимира Стаюру Христина Яворська.
Тернополяни
