У печері Вертеба виявили прадавній сховок
Українські археологи у печері Вертеба на Тернопільщині виявили прадавні заготовки для виготовлення знаряддя для обробітку землі.
«Печера Вертеба, яку було відкрито майже 200 років тому як унікальне місце проживання трипільських племен, нещодавно порадувала нас дуже оригінальною знахідкою. Це - скарб, сховок, у якому було поміщено пластини-заготовки із «імпортного» кременю. Кажу, «імпортного», бо він не місцевий, це точно. Очевидно, його доставили аж із Волині, де є поклади такого кременю, зокрема, в урочищі Горині. Принаймні, ми там досліджували ці поклади кременю, які ідентичні заготовкам, знайденим тут, у Вертебі», - розповів кореспонденту агентства багатолітній дослідник печери, історик, археолог, директор Борщівського обласного краєзнавчого музею Михайло Сохацький.
За його словами, подібно жителям Месопотамії, трипільці знали, що таке кремінь, і з таких заготовок ще 5 тис. років тому виготовляли знаряддя для обробітку землі і побутові речі.
«З таких пластин трипільці робили і серпи, і ножі, і різні загострені предмети, і скребки. Для цього кремінь дуже добре підходив», - додав археолог.
Він припустив, що сталася, вочевидь, якась подія - раптова небезпека, і ці 18 знайдених пластин трипільці поспіхом заховали, напевно, сподіваючись потім відкопати, але щось завадило це зробити.
Нині дослідження печери Вертеба, де розташований єдиний у світі підземний музей Трипільської культури, - тривають.
Печера Вертеба, розташована на околиці села Більче-Золоте Борщівського району на Тернопільщині, виявлена у 1823 році. Її часто називають «Подільською Помпеєю», знахідки в якій сколихнули науковий світ. Перші дослідники знайшли тут величезну кількість людських решток і кісток звірів. А ще - понад 35 тис. шматків та цілі глиняні посудини на той час ще невідомої цивілізації, більше сотні керамічних та глиняних фігурок, переважно жіночих, кам’яні знаряддя праці. Лише через 70 років з’ясувалося, що знайдені зразки зниклої культури автентичні тим, які у 1893 році знайшов під час розкопок Вікентій Хвойка у селі Трипілля під Києвом.
«Печера Вертеба, яку було відкрито майже 200 років тому як унікальне місце проживання трипільських племен, нещодавно порадувала нас дуже оригінальною знахідкою. Це - скарб, сховок, у якому було поміщено пластини-заготовки із «імпортного» кременю. Кажу, «імпортного», бо він не місцевий, це точно. Очевидно, його доставили аж із Волині, де є поклади такого кременю, зокрема, в урочищі Горині. Принаймні, ми там досліджували ці поклади кременю, які ідентичні заготовкам, знайденим тут, у Вертебі», - розповів кореспонденту агентства багатолітній дослідник печери, історик, археолог, директор Борщівського обласного краєзнавчого музею Михайло Сохацький.
За його словами, подібно жителям Месопотамії, трипільці знали, що таке кремінь, і з таких заготовок ще 5 тис. років тому виготовляли знаряддя для обробітку землі і побутові речі.
«З таких пластин трипільці робили і серпи, і ножі, і різні загострені предмети, і скребки. Для цього кремінь дуже добре підходив», - додав археолог.
Він припустив, що сталася, вочевидь, якась подія - раптова небезпека, і ці 18 знайдених пластин трипільці поспіхом заховали, напевно, сподіваючись потім відкопати, але щось завадило це зробити.
Нині дослідження печери Вертеба, де розташований єдиний у світі підземний музей Трипільської культури, - тривають.
Печера Вертеба, розташована на околиці села Більче-Золоте Борщівського району на Тернопільщині, виявлена у 1823 році. Її часто називають «Подільською Помпеєю», знахідки в якій сколихнули науковий світ. Перші дослідники знайшли тут величезну кількість людських решток і кісток звірів. А ще - понад 35 тис. шматків та цілі глиняні посудини на той час ще невідомої цивілізації, більше сотні керамічних та глиняних фігурок, переважно жіночих, кам’яні знаряддя праці. Лише через 70 років з’ясувалося, що знайдені зразки зниклої культури автентичні тим, які у 1893 році знайшов під час розкопок Вікентій Хвойка у селі Трипілля під Києвом.
