МИРОСЛАВУ СКАЛА-СТАРИЦЬКОМУ

Куди Вас доля не водила!
Було - то сміхом, то плачем...
Та завжди Вас сюди манила -
В Скалу над річкою Збручем.

В світах далеких і неблизьких
Вам снилася не раз, не раз
Оця земля - Ваша колиска,
Бо світ жорстоким був для Вас...

Було і солодко, і гірко.
Мели сніги, ішли дощі...
Та України світла зірка
Завжди сіяла Вам в душі!

Ганна Костів-Гуска