Головна » 2017 » Вересень » 14 » Вишита карта з Борщівщини продовжує мандри Тернопільщиною


Вишита карта з Борщівщини продовжує мандри Тернопільщиною

22.11.2017
Автор: Sashko
Коментарі: 0
Переглядів: 687


Збаражани долучилися до акції єднання «Україно моя вишивана», започаткованої майстринями художньої вишивки Іриною Харатін і Тетяною Дяківнич із Скали-Подільської Борщівського району. Вишивана карта України, за задумом ініціаторів акції, має об’єднати українців з різних регіонів нашої держави. Карта подорожуватиме країною, де кожен бажаючий зможе долучитися до доброї справи і залишити на полотні свій вишитий хрестик.

Акція стартувала 22 червня у Скалі-Подільській і триватиме цілий рік – до липня 2018 року. За цей час вишита карта мандруватиме Україною. Після завершення акції вишита карта повернеться до Скали-Подільської, де на постійній основі експонуватиметься в місцевому краєзнавчому музеї. Розміри полотна вишитої карти – три метри в довжину та півтора у ширину. Ініціатори акції на все полотнище вишили велику карту України, позначивши контури кожної області іншим кольором. Зверху над картою, червоними і чорними нитками вишито напис назву акції – «Україна моя вишивана». Боки полотна із вишитою картою прикрашатимуть квіткові орнаменти, а все полотнище довкола карти буде зашите блакитними та жовтими нитками і символізуватиме державний прапор України. У правому верхньому куті майстрині вишили голуба в польоті, як символ і прагнення усіх українців до миру і найшвидшого завершення російсько-української війни.

Разом із вишитим полотнищем, яке передають бажаючим долучитися до участі у акції її координатори у кожній області, мандрує спеціальна картонна коробка з голками і нитками усіх відтінки, необхідних для вишиття карти, також невеличка скринька для пожертв, адже така масштабна вишивка потребує чималу кількість ниток, а також потрібні кошти для пересилки карти в інші регіони України.

У Збараж вишита карта потрапила завдяки майстру художньої вишивки Наталі Гуль, яка разом із збаражанкою Іриною Кухарською є координаторами акції на Збаражчині. 4-5 вересня у Збаражі долучитися до акції єднання «Україна моя вишивана» змогли усі, хто цими днями завітав до районного центру зайнятості та магазину «Українські сувеніри».

У понеділок під керівництвом двох збаразьких майстринь художньої вишивки і бісероплетіння – Наталі Гуль та Галини Михальської – до акції єднання «Україно моя вишивана» долучилися рукодільниці із районного центру зайнятості Наталя Чорна, Наталя Олексюк, Валентина Голик, Світлана Пачковська, Оксана Пташинська, Ольга Мізюк, Любов Бродецька та Оксана Радібова. Працівниці цієї серйозної організації – затяті рукодільниці,
«Народне слово» час від часу друкує статті про вишивальниць із РЦЗ. Саме там працює і Наталя Гуль. Вона розповіла, що вперше про акцію дізналася на цьогорічному фестивалі «Дзвони Лемківщини», який 5-6 серпня відбувся у Монастириськах. Там пані Наталя із колегою по роботі Оксаною Пташинською презентували Збаразький район власними вишитими виробами. – Проходячи повз намет із виробами майстрів із Скали-Подільської, ми побачили вишиту карту, і Тетяна Дяківнич розповіла нам про їхню задумку та запропонувала долучитися до акції. Ми із задоволенням погодилися,– каже Наталя Гуль, – і одразу, не відходячи від намету, вишили кілька хрестиків на полотні.

Отримати карту до Збаража виявилося не просто, оскільки, почувши про таку акцію, люди з усіх куточків України почали записуватися в чергу, щоб отримати її у своє місто хоча б на кілька годин. За словами Наталі Гуль, бажаючі долучитися до цієї акції мусять повідомити про своє бажання організаторам, написавши на їхню сторінку у Фейсбуці.

Збаразькі рукодільниці із РЦЗ, отримавши карту в понеділок, 4-го вересня, не лише вишивали самі, але й долучили до цієї справи безробітних, які перебувають у них на обслуговуванні. Участь в акції єднання брали навіть чоловіки, зокрема безробітний Андрій Коверко, а також уродженка Лисичанська Юлія Міщенко, яка нині проживає у Раківці, збаражанка Любов Михайловська.

– Оскільки Тернопільська область була вишита ще під час лемківського фестивалю, – розповідає Оксана Пташинська, – ми міркували, який регіон обрати для вишивання. Порадившись, одноголосно вирішили вишити півострів Крим. Адже, за словами жінок, Крим був, є і неодмінно знову буде українським.

– Нехай сьогодні лише на вишитті Крим синьо-жовтий, але ми віримо, що завдяки нашим думкам, енергії добра і любові, яку вкладаємо у вишиття, Крим стане українським вже в скорім часі і в реальному житті, адже думки матеріалізуються. І над ним знову замайорить державний прапор України, – переконана Наталя Олексюк.

– Складності у вишитті карти немає, вишивка здійснюється звичайним хрестиком, акриловими нитками, – каже майстер художньої вишивки і бісероплетіння Тернопільського обласного методичного центру творчості Галина Михальська. – Вочевидь, організатори зробили це для того, щоб максимальна кількість людей могла долучитися до акції, адже це під силу кожному – і дорослому, і дитині. Чим більше людей зможуть вишити хоча би один хрестик, тим сильніша енергетика акумулюється в цьому полотні. Також допомагали рукодільницям із РЦЗ вишивати вчителі першої Збаразької одинадцятирічки Наталя Шокало, Ірина Сарабун, Наталя Корженевська та Оксана Богатюк.

У вівторок, 5 вересня, до акції єднання «Україна моя вишивана» долучилися ще семеро збаражанок, закоханих у вишивку. Під керівництвом майстрів художньої вишивки Оксани Мокрої та Галини Михальської, для яких любов до вишивання переросла у професійну діяльність, їхні подруги, збаразькі рукодільниці Ірина Кухарська, Марія Найко, Галина Левицька, Ольга Петрусенко вирішили продемонструвати свою майстерність, обравши для вишиття найскладнішу частину карти – оздоблення боків квітковим орнаментом, – Вишиваємо з добрими думками, щоб нарешті у нашому житті та у житті нашої країни завершилася чорна смуга і розпочалася яскрава, різнокольорова і квітуча, така, як ця вишита карта,– каже пані Оксана. – Щоб ворожнеча скінчилася і між людьми, нам нічого ділити. Зараз, як ніколи, мусимо згуртуватися, щоб відвоювати у москалів нашу країну, – закликає українців до єднання майстриня.

– Ми хочемо, щоб такою ж квітучою і вишитою була кожна людина у своєму серці, щоб вишиття було не лише зовні, у вигляді одягу, як данина моді, а всередині кожного українця, у його душі, – вважає Галина Михальська. В один голос збаражанки стверджують, що головна думка, з якою вони сіли вишивати, щоб скінчилася війна і настав мир.

– Ми віримо, що Україна буде такою квітучою, різнобарвною, єдиною і неподільною, як на цій вишитій карті. І нарешті мир та щастя запанують у кожному серці, у кожному куточку нашої держави, – заявляють учасниці патріотичної акції.

Джерело: Народне слово
Переглядів: 687

Коментарі

avatar