Життя у "зоні"
Обвалені та знівечені дахи будинків, зруйновані жилі приміщення, відсутність скла у вікнах, скриплячі від вітру підвіконня і пустота - це не сцена страшного фільму, це теперішнє життя у Чорнобилі.
115 тисяч людей вивезли того злощасного 1986 року. Всіх, хто залишився, прозвали самоселенцями. Але ж які вони самоселенці-це корінні жителі Чорнобиля!
У всій зоні відчуження проживає 180 чоловік, з них 80 у самому Чорнобилі, а решту у довколішніх селах.
Всі жителі у зоні пенсійного віку. Важко стареньким справитися самим, бо і не всі дітей мають. Розпорядок життя у більшості населення такий: два рази на місць приходить поштар, два-три рази на місяць приїждає магазин на колесах, тоді вони купляють хліб та продукти. Воду всі беруть із колодязів. Та і на городі вирощують свої продукти, попри всі заборони.
Ось так і живуть вже 30 років. Головне, всі одноголосно заявили, що щасливо.
115 тисяч людей вивезли того злощасного 1986 року. Всіх, хто залишився, прозвали самоселенцями. Але ж які вони самоселенці-це корінні жителі Чорнобиля!
У всій зоні відчуження проживає 180 чоловік, з них 80 у самому Чорнобилі, а решту у довколішніх селах.
Всі жителі у зоні пенсійного віку. Важко стареньким справитися самим, бо і не всі дітей мають. Розпорядок життя у більшості населення такий: два рази на місць приходить поштар, два-три рази на місяць приїждає магазин на колесах, тоді вони купляють хліб та продукти. Воду всі беруть із колодязів. Та і на городі вирощують свої продукти, попри всі заборони.
Ось так і живуть вже 30 років. Головне, всі одноголосно заявили, що щасливо.