Я хочу знати, хто убив батька мого сина! Чи справді «зливають» справу, списавши на нещасний випадок?
- 33-річного Степана Ільницького без ознак життя знайшли вночі у парку. На тілі не було живого місця, а на одязі – сліди чужих ніг, каже вдова. Натомість у поліції жінці кажуть, що проламав череп, падаючи з висоти власного зросту.
- Степана поховали 4 листопада. Колега, який був з ним тієї ночі, ніби в рот води набрав. Стверджує, що нічого не пам’ятає. А що ж кажуть у поліції?
- Ми отримали відео, яке на місці події знімали свідки, — ще до приїзду поліції та медиків, які лишень констатували смерть.
— Я не можу і не хочу вірити, що Стьопи немає! Для нас він назавжди в наших серцях! Я не знаю, як пояснити синочку, де знайти потрібні слова, що татко більше не прийде, не скаже, що любить! — розповідь вдови загиблого скоріше нагадував крик душі від відчаю. Бо, каже жінка, справу «зливають» та хочуть все списати на нещасний випадок. Зрозумівши це, у пошуках правди Ольга звернулась до журналістів.
Тіло 33-річного Степана Ільницького знайшли перехожі в ніч з 2 на 3 листопада – у парку Почаєва. Чоловік лежав обличчям донизу. Зверху, фактично закинувши ноги на ноги Степана, лежав його колега П. Останнього вдалось привести до тями. Очевидці викликали поліцію і швидку. Медики, які приїхали на виклик, лише констатували смерть Степана.
Його вбили, переконана вдова
— Найгірше те, що його вбили, і перед смертю він відчував страшний біль, біль від того, що йому ніхто не допоміг, — каже Ольга Ільницька. — Весь його біль був відображений на обличчі.
Жінка просить розголосу цієї історії. Та звертається до всіх, кому щось відомо про останні години життя батька її дитини. Центр міста, точно хтось щось бачив. Бо поки що, каже, свідки мовчать. Можливо, з певних причин бояться пролити світло на цю історію із загадковою смертю молодого та сильного чоловіка. Як в рот води набрав і колега, який провів зі Степаном вечір напередодні і з яким його знайшли вночі у парку. П. стверджує, що нічогісінько не пам’ятає…
— Прошу вас, будь ласка, можливо хтось щось знає, але боїться сказати, чи мовчить за інших обставин. Центр міста, хтось щось точно бачив і знає! Поліція хоче все зам'яти,змовчати і закрити справу з тим, що Степан Ільницький впав з висоти власного зросту і помер від цього. Не вірю і ніколи не повірю!
У силу свого зросту сам впав і помер від цього!!!
Свідоцтво про смерть чоловіка датоване 2 листопада, каже дружина. Його самого знайшли о другій ночі в місцевому парку 3 листопада. Спочатку поліцейські зателефонували до батьків Степана і його сестри. Зранку повідомили й Ользі про смерть батька її дитини. Мати чоловіка поїхала до Тернополя, куди забрали тіло сина на експертизу. Там почула, що в її сина закрита черепно-мозкова травма, перелом кісток черепа, крововилив рідини в мозок. У Степана був зламаний ніс і розсічена брова, все лице і тіло в гематомах. А на одязі, в якому того вечора був Степан, чітко видно сліди чужого взуття. Ймовірно, його добивали ногами, припускає пані Ольга.
— Я не вірю, що ці всі травми він міг отримати через падіння, хочу знати правду, хто убив батька моєї дитини, — звернулась до журналістів Ольга Ільницька. — Степана поховали 4 листопада. Після цього я ходила до поліції, у Кременець. І одразу побачила, що справу «заминають». Мовляв, впав з висоти власного зросту і вбився. То як це – ходили по ньому, вже коли був мертвим? Коли лежав? Якби була одна травма – так, така версія мала б право на життя. Але в нього все тіло потовчене! Причому в різних місцях. То скільки разів він так мав падати, аби померти???
У вдови більше питань, аніж відповідей
Дивним виглядає версія поліції і через те, що на одній нозі Степана не було взуття. То, якщо вірити поліцейським, він сам роззувся, ліг ногами на бруківку, а тілом на газон, і сам поклав на себе ноги товариша, нарікає вдова. Якщо впав, як і лежав, головою на траві, яким чином отримав смертельні травми на мокрій землі і траві? Якщо падав на бруківку, хто перетягнув тіло на траву? Чому, якщо події відбувались у міському парку, досі не вивчили відео з камер спостереження? Чому не опитують свідків? Чому, якщо тіло виявили 3 листопада, датою смерті стоїть друге? Чому синці і травми по всьому тілу? Чому на обличчі Степана, якого клали в труну, застиг вираз несамовитого болю? Вдова надала редакції фото покійного у труні. Проте ми з етичних міркувань не публікуватимемо їх.
Зняли побої і в П., товариша із с. Будки, але серйозних ушкоджень не виявили. Чоловік зараз вдома і стверджує, що нічого не пам’ятає. Дружини обох колег спілкуються між собою та обмінюються отриманою інформацією. Чоловіки не були дуже близькими друзями, хіба колегами. Проте П., каже Ольга, ані пари з вуст.
— Ми отримали інформацію, що була бійка, і почалась вона ще до парку – біля магазину «Ф.» (редакції відома назва закладу. Поки триває слідство, ми не можемо оприлюднити цю інформацію – прим. авт.). І що били Степана і П. щонайменше троє людей. Чому поліція цього вперто не бачить? — обурюється вдова. — Звичайно, простіше все списати на нещасний випадок, аби закрити справу. Або ще гірше — закрити її, «відмазавши» когось впливового.
Проте у поліції не мають інформації про бійку напередодні загибелі.
Непокоїть вдову і те, що тіло було добре потовчене, а крові знайшли єдину невеличку плямку. Причому не в тому місці, де виявили тіло Степана та його колегу. Чия це кров – не повідомили досі.
Мати не знає, як повідомили 4-річному синові Марчику, що тата вже немає серед живих. І жінка стверджує, що хоче знайти того нелюда чи нелюдів, які відібрали життя у малюкового батька.
Сергій КРЕТА, начальник відділу комунікації головного управління Нацполіції в області:
— У ніч з 2 на 3 листопада в парку Почаєва двоє людей прогулювались і побачили двох чоловіків, які лежали на землі. Припустили, що ті спали і намагались їх розбудити, аби не замерзли, бо ночі вже холодні. Одного розбудили, той прокинувся. Другий не подавав ознак життя. Очевидці навіть його намагались розбурхати та перетягли на лавку, аби не лежав на холодній землі. Люди викликали на місце швидку і поліцію. Медики швидкої лише констатували смерть чоловіка. Тіло Степана І. доправлено на огляд судмедекперта. Той зробив заключення, що в чоловіка закрита черепно-мозкова травма, перелом кісток черепа, крововилив речовини під оболонку головного мозку. Інших тілесних ушкоджень виявлено не було. За словами експерта, чоловік міг отримати ці травми при падінні з висоти власного росту на тверду повітрю. На одній з алей поруч з місцем, де лежали чоловіки, виявили сліди крові, їх направили на експертизу, результатів ще немає. Ймовірно, це кров загиблого. Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 115 Кримінального кодексу України, з позначкою «нещасний випадок».
- Степана поховали 4 листопада. Колега, який був з ним тієї ночі, ніби в рот води набрав. Стверджує, що нічого не пам’ятає. А що ж кажуть у поліції?
- Ми отримали відео, яке на місці події знімали свідки, — ще до приїзду поліції та медиків, які лишень констатували смерть.
— Я не можу і не хочу вірити, що Стьопи немає! Для нас він назавжди в наших серцях! Я не знаю, як пояснити синочку, де знайти потрібні слова, що татко більше не прийде, не скаже, що любить! — розповідь вдови загиблого скоріше нагадував крик душі від відчаю. Бо, каже жінка, справу «зливають» та хочуть все списати на нещасний випадок. Зрозумівши це, у пошуках правди Ольга звернулась до журналістів.
Тіло 33-річного Степана Ільницького знайшли перехожі в ніч з 2 на 3 листопада – у парку Почаєва. Чоловік лежав обличчям донизу. Зверху, фактично закинувши ноги на ноги Степана, лежав його колега П. Останнього вдалось привести до тями. Очевидці викликали поліцію і швидку. Медики, які приїхали на виклик, лише констатували смерть Степана.
Його вбили, переконана вдова
— Найгірше те, що його вбили, і перед смертю він відчував страшний біль, біль від того, що йому ніхто не допоміг, — каже Ольга Ільницька. — Весь його біль був відображений на обличчі.
Жінка просить розголосу цієї історії. Та звертається до всіх, кому щось відомо про останні години життя батька її дитини. Центр міста, точно хтось щось бачив. Бо поки що, каже, свідки мовчать. Можливо, з певних причин бояться пролити світло на цю історію із загадковою смертю молодого та сильного чоловіка. Як в рот води набрав і колега, який провів зі Степаном вечір напередодні і з яким його знайшли вночі у парку. П. стверджує, що нічогісінько не пам’ятає…
— Прошу вас, будь ласка, можливо хтось щось знає, але боїться сказати, чи мовчить за інших обставин. Центр міста, хтось щось точно бачив і знає! Поліція хоче все зам'яти,змовчати і закрити справу з тим, що Степан Ільницький впав з висоти власного зросту і помер від цього. Не вірю і ніколи не повірю!
У силу свого зросту сам впав і помер від цього!!!
Свідоцтво про смерть чоловіка датоване 2 листопада, каже дружина. Його самого знайшли о другій ночі в місцевому парку 3 листопада. Спочатку поліцейські зателефонували до батьків Степана і його сестри. Зранку повідомили й Ользі про смерть батька її дитини. Мати чоловіка поїхала до Тернополя, куди забрали тіло сина на експертизу. Там почула, що в її сина закрита черепно-мозкова травма, перелом кісток черепа, крововилив рідини в мозок. У Степана був зламаний ніс і розсічена брова, все лице і тіло в гематомах. А на одязі, в якому того вечора був Степан, чітко видно сліди чужого взуття. Ймовірно, його добивали ногами, припускає пані Ольга.
— Я не вірю, що ці всі травми він міг отримати через падіння, хочу знати правду, хто убив батька моєї дитини, — звернулась до журналістів Ольга Ільницька. — Степана поховали 4 листопада. Після цього я ходила до поліції, у Кременець. І одразу побачила, що справу «заминають». Мовляв, впав з висоти власного зросту і вбився. То як це – ходили по ньому, вже коли був мертвим? Коли лежав? Якби була одна травма – так, така версія мала б право на життя. Але в нього все тіло потовчене! Причому в різних місцях. То скільки разів він так мав падати, аби померти???
У вдови більше питань, аніж відповідей
Дивним виглядає версія поліції і через те, що на одній нозі Степана не було взуття. То, якщо вірити поліцейським, він сам роззувся, ліг ногами на бруківку, а тілом на газон, і сам поклав на себе ноги товариша, нарікає вдова. Якщо впав, як і лежав, головою на траві, яким чином отримав смертельні травми на мокрій землі і траві? Якщо падав на бруківку, хто перетягнув тіло на траву? Чому, якщо події відбувались у міському парку, досі не вивчили відео з камер спостереження? Чому не опитують свідків? Чому, якщо тіло виявили 3 листопада, датою смерті стоїть друге? Чому синці і травми по всьому тілу? Чому на обличчі Степана, якого клали в труну, застиг вираз несамовитого болю? Вдова надала редакції фото покійного у труні. Проте ми з етичних міркувань не публікуватимемо їх.
Зняли побої і в П., товариша із с. Будки, але серйозних ушкоджень не виявили. Чоловік зараз вдома і стверджує, що нічого не пам’ятає. Дружини обох колег спілкуються між собою та обмінюються отриманою інформацією. Чоловіки не були дуже близькими друзями, хіба колегами. Проте П., каже Ольга, ані пари з вуст.
— Ми отримали інформацію, що була бійка, і почалась вона ще до парку – біля магазину «Ф.» (редакції відома назва закладу. Поки триває слідство, ми не можемо оприлюднити цю інформацію – прим. авт.). І що били Степана і П. щонайменше троє людей. Чому поліція цього вперто не бачить? — обурюється вдова. — Звичайно, простіше все списати на нещасний випадок, аби закрити справу. Або ще гірше — закрити її, «відмазавши» когось впливового.
Проте у поліції не мають інформації про бійку напередодні загибелі.
Непокоїть вдову і те, що тіло було добре потовчене, а крові знайшли єдину невеличку плямку. Причому не в тому місці, де виявили тіло Степана та його колегу. Чия це кров – не повідомили досі.
Мати не знає, як повідомили 4-річному синові Марчику, що тата вже немає серед живих. І жінка стверджує, що хоче знайти того нелюда чи нелюдів, які відібрали життя у малюкового батька.
З позначкою «нещасний випадок»
Сергій КРЕТА, начальник відділу комунікації головного управління Нацполіції в області:
— У ніч з 2 на 3 листопада в парку Почаєва двоє людей прогулювались і побачили двох чоловіків, які лежали на землі. Припустили, що ті спали і намагались їх розбудити, аби не замерзли, бо ночі вже холодні. Одного розбудили, той прокинувся. Другий не подавав ознак життя. Очевидці навіть його намагались розбурхати та перетягли на лавку, аби не лежав на холодній землі. Люди викликали на місце швидку і поліцію. Медики швидкої лише констатували смерть чоловіка. Тіло Степана І. доправлено на огляд судмедекперта. Той зробив заключення, що в чоловіка закрита черепно-мозкова травма, перелом кісток черепа, крововилив речовини під оболонку головного мозку. Інших тілесних ушкоджень виявлено не було. За словами експерта, чоловік міг отримати ці травми при падінні з висоти власного росту на тверду повітрю. На одній з алей поруч з місцем, де лежали чоловіки, виявили сліди крові, їх направили на експертизу, результатів ще немає. Ймовірно, це кров загиблого. Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 115 Кримінального кодексу України, з позначкою «нещасний випадок».