На Чортківщині депутати звільнити сільського голову, але він тримається за посаду до останнього
Перший день робочого тижня – 10 лютого – у Горшіньовигнанській сільській раді розпочався зі скандалу: група депутатів сільської ради та кілька вигнанчан заблокували у службовому кабінеті діючого (чи уже ні?) сільського голову Бориса Гевка, допоки не виконає рішення позачергової сесії ради щодо дострокового припинення ним повноважень і не передасть печатки секретарю сільради, на яку покладено виконання обов’язків голови. Той відмовляється це зробити, оскільки, з його слів, перебував на той час на лікарняному і дане рішення є незаконним.
Під приміщенням сільської ради бачимо припаркований автомобіль поліції. У приймальні голови, що водночас слугує кабінетом секретаря сільради, зустрічаємо групу депутатів і ряд сільчан, за дотриманням громадського порядку слідкують правоохоронці.
У чому ж суть справи? Намагаємося вислухати аргументи обох сторін.
Борис ГЕВКО, Горішньовигнанський сільський голова:
– Справа в тім, що мене було незаконно звільнено із займаної посади півтора року тому депутатами сільської ради. Я пройшов усі судові інстанції – від Тернопільського адміністративного суду до 8-го Львівського апеляційного суду, де всюди оскаржив рішення як незаконно звільнений голова Горішньовигнанської сільської ради. Був поновлений судом на посаду 1 листопада 2019 року і з тих пір приступив до виконання своїх посадових обов`язків.
У своїй діяльності я опираюся на волю людей. А саме: законне оформлення підписних листів щодо неприєднання села Горішня Вигнанка до міста Чорткова. Тому що нас турбують такі питання як подальше функціонування школи, закладів культури тощо. Люди хочуть все це знати, хочуть обговорення. Цього ніхто не проводить, все робиться кулуарно.
На нараді в облдержадміністрації, де я був особисто присутній, говорилося про те, що згідно з перспективним планом ми маємо бути в Чортківській громаді. Ніхто не проти, але не у такий спосіб, коли хтось грубо втручається в роботу сесії, порядок денний змінює на свій лад тощо.
Декілька депутатів нав’язують сільчанам думку, що голова – ворог їхнього села. Це зовсім не так. Що міг – те робив для Горішньої Вигнанки і продовжував би далі робити, якщо б окремі депутати підходили до виконання своїх обов’язків з державницьких позицій, приймали бюджет на благо села. Вони хочуть віддати всі наші кошти в Чортків, які, мовляв, потім нам повернуться. Навіщо це робити, якщо ми можемо мільйон вільних коштів використати на благо села, на дороги, розвиток інфраструктури тощо?
Минулого тижня я захворів на грип, у вівторок, 4 лютого, мені відкрили лікарняний. Пройшов флюорографію. Висока температура – 39,4 С, кашель.
Як мені стало відомо сьогодні (10 лютого), у четвер (6 лютого) депутати скликали позачергову сесію. На мою думку, вони скористалися з того, що мене не було на місці. І нібито мотивуючи тим, що я не з’являюся на роботу, незаконно перебуваю на лікарняному, проголосували за дострокове припинення моїх повноважень.
По завершенню лікарняного я вийшов на роботу. Сьогодні зранку (10 лютого) до мене прийшла група депутатів, вимагаючи гербової печатки і ключів від кабінету. Я заперечив цьому, тому що не знав про скликання сесії. Мене абсолютно про це ніхто не попереджав. І вважаю, що коли людина на лікарняному – звільняти її не те, що незаконно, а навіть неетично. (Лікарняний передав при свідках секретарю сільради).
Печатки не віддаю, оскільки вважаю, що мене не розраховано з роботи, трудова книжка не заповнена. Мене не випускають з кабінету, тому викликав наряд поліції, щоб було забезпечено мої законні права.
Вихід із ситуації вбачаю тільки у юридичній площині. Якщо депутати вважають, що вони законно мене звільнили, нехай звернуться з позовною заявою в суд і тоді іменем України буде винесено рішення - законно це чи ні.
Я вже був навіть згідний, що напишу заяву на звільнення за власним бажанням, оскільки просто не бачу можливості далі працювати. З огляду на те, який депутатський склад, чиє вони виконують замовлення. Це все можна було мирно, нормально вирішити. Так вони не згідні. Ми, мовляв, запишемо тобі у трудовій, що звільнений у зв’язку з достроковими припиненнями повноважень. Я кажу: яка вам різниця? Вони – подасиш до суду. Але ж так скоріше подам! А коли є заява за власним бажанням, то який уже суд?
Поліції написав власноруч пояснення, що тут відбувається.
Михайло ПІДГІРНЯК, депутат Горішньовигнанської сільської ради:
– Чому така напружена обстановка склалася щодо дострокового припинення повноважень Горішньовигнанського сільського голови?
Коли Гевко Б.В. був відсторонений від виконання своїх повноважень з народної ініціативи першого разу, сесія Горішньовигнанської сільської ради прийняла рішення ще у лютому минулого року про добровільне об’єднання громади з Чортковом. Потім це рішення оскаржив житель села Бандер С.І. у Тернопільському адміністративному суді. Суд ми виграли, наше рішення визнали правомірним.
За процедурою має відбутися три сесії. Перша – про добровільне об’єднання. Потім – про схвалення проекту рішення про добровільне об’єднання і нарешті – затвердження проекту рішення, уже після розпорядження голови облдержадміністрації, яке уже підписано. Щоб завершити процедуру об`єднання, залишалося провести останню сесію.
Коли ми проголосували друге рішення про схвалення проекту, на посаді уже поновився Гевко Б.В., котрий наклав на нього вето, безпідставно не хотів його підписувати, завірити печаткою, хоча депутати за нього проголосували.
За законом виходить так, що ми або подолаємо його вето, або ні.
Потім скликав сесію на 10 січня ц. р. На ній було присутньо багато людей, котрі прийшли на підтримку депутатів, щоб приєднатись до міста. Нас з Чортковом природно все поєднує: діти ходять до садочку, наші люди там працюють. І те ж ПДФО йшло б у громаду, а не десь інде. Воду з міста беремо. Це логічно правильно.
На тій сесії ми подолали вето голови. Рішення щодо подолання вето набирає чинності через 5 днів. Навіть якщо голова не завірить його печаткою, воно все одно буде чинним.
Сесія міської ради теж проходила досить складно, бо впливали депутати від певних політичних сил. Рішення щодо нас набрало 19 голосів підтримки, плюс міського голови. Відправили його на погодження голові ОДА І.Сопелю, на що отримали позитивний висновок.
Тоді група депутатів письмово звернулася до нашого голови Гевка Б.В., яке зареєстроване в журналі реєстрації 20 січня ц. р., щоб скликати позачергову сесію Горішньовигнанської сільської ради. За законом на це відводиться до 14 днів. Однак він своїми повноваженнями не скористався. Але коли настав останній відведений повноваженнями день, його на роботі уже не було, втік на лікарняний. Тепер каже, що не знав про наше звернення, але воно зареєстровано в журналі реєстрації!
Секретаря про те, що йде на лікарняний, не попереджав. (Це особисто підтвердила і секретар Горішньовигнанської сільської ради Олександра Рончоковська – ред.). Слухавки не піднімав. Ми не знали, де він є. Тож зібрали сесію сільської ради, на яку винесли питання про схвалення проекту рішення про добровільне об`єднання з Чортковом. Але люди збунтувалися, навіщо, мовляв, нам такий голова, який постійно ставить палиці в колеса? Депутати почули їхню позицію, маючи повноваження від виборців свого округу, і змінили порядок денний, внісши до нього питання про дострокове припинення повноважень сільського голови Гевка Б.В. Шляхом таємного голосування 2/3 (10 голосів «за») депутати підтримали це рішення.
Група депутатів з громадою людей поїхала до нього додому, викликали поліцію, щоб визначити його місцезнаходження. Він відкрив двері. Ми розуміємо так: якщо людина на лікарняному, має передати печатку, хоча донині не знали про це. Якщо ні – у нас є рішення сесії.
Тепер він ухиляється від передачі повноважень в. о. секретарю сільради, усіма способами не хоче передати печатку, змушує нас іти до суду. Але ми цього робити не будемо, оскільки суду не віримо.
Якщо далі так буде, не сьогодні-завтра будемо перекривати дорогу, щоб привернути увагу до даної ситуації вищестоящих органів влади. Тому що твориться беззаконня.
Людина тягне час. Село від того страждає, оскільки ми ризикуємо не потрапити у фінансову систему новоутвореної громади, з приводу чого ще має ухвалити рішення Кабмін. Страждає й Пастуше, яке через нас не може потрапити в міську громаду, оскільки не має спільної межі.
Що сьогодні тут відбувається?
Голова вийшов на роботу, депутати зачитали йому рішення сесії, яка відбулася на підставі нашого звернення. Він сказав, що печатки не передасть і нічого, мовляв, ви мені не зробите. Коли ми певний час поспілкувалися, він подумав і каже: є свідки – давайте, ви мене звільніть, запишіть у трудовій книжці – за власним бажанням. А як же тоді рішення сесії про дострокове припинення повноважень?
Він заявляє, що ви не мали права мене звільнити. Ми не звільняли, а прийняли рішення про дострокове припинення повноважень. Звільнення відбувається у день виходу на роботу.
Це не було заплановане рішення, порядок не порушений. У нас єдина вимога – щоб виконав рішення сесії: ст. 79 Закону про місцеве самоврядування в Україні.
Чому ми маємо йти до суду? Якщо не згідний – сам іди до суду.
Коли наші кореспонденти наступного дня, 11 лютого, близько полудня побували у Горішньовигнанській сільській раді, аби з`ясувати деякі моменти при підготовці цієї публікації, кабінет голови був опечатаний. На момент нашого візиту, зі слів секретаря ї сільради Олександри Рончковської, печатки Гевко Б.В. не передав і трудової книжки теж не представив. Тож горішньовигнанське протистояння продовжується.
Під приміщенням сільської ради бачимо припаркований автомобіль поліції. У приймальні голови, що водночас слугує кабінетом секретаря сільради, зустрічаємо групу депутатів і ряд сільчан, за дотриманням громадського порядку слідкують правоохоронці.
У чому ж суть справи? Намагаємося вислухати аргументи обох сторін.
Борис ГЕВКО, Горішньовигнанський сільський голова:
– Справа в тім, що мене було незаконно звільнено із займаної посади півтора року тому депутатами сільської ради. Я пройшов усі судові інстанції – від Тернопільського адміністративного суду до 8-го Львівського апеляційного суду, де всюди оскаржив рішення як незаконно звільнений голова Горішньовигнанської сільської ради. Був поновлений судом на посаду 1 листопада 2019 року і з тих пір приступив до виконання своїх посадових обов`язків.
У своїй діяльності я опираюся на волю людей. А саме: законне оформлення підписних листів щодо неприєднання села Горішня Вигнанка до міста Чорткова. Тому що нас турбують такі питання як подальше функціонування школи, закладів культури тощо. Люди хочуть все це знати, хочуть обговорення. Цього ніхто не проводить, все робиться кулуарно.
На нараді в облдержадміністрації, де я був особисто присутній, говорилося про те, що згідно з перспективним планом ми маємо бути в Чортківській громаді. Ніхто не проти, але не у такий спосіб, коли хтось грубо втручається в роботу сесії, порядок денний змінює на свій лад тощо.
Декілька депутатів нав’язують сільчанам думку, що голова – ворог їхнього села. Це зовсім не так. Що міг – те робив для Горішньої Вигнанки і продовжував би далі робити, якщо б окремі депутати підходили до виконання своїх обов’язків з державницьких позицій, приймали бюджет на благо села. Вони хочуть віддати всі наші кошти в Чортків, які, мовляв, потім нам повернуться. Навіщо це робити, якщо ми можемо мільйон вільних коштів використати на благо села, на дороги, розвиток інфраструктури тощо?
Минулого тижня я захворів на грип, у вівторок, 4 лютого, мені відкрили лікарняний. Пройшов флюорографію. Висока температура – 39,4 С, кашель.
Як мені стало відомо сьогодні (10 лютого), у четвер (6 лютого) депутати скликали позачергову сесію. На мою думку, вони скористалися з того, що мене не було на місці. І нібито мотивуючи тим, що я не з’являюся на роботу, незаконно перебуваю на лікарняному, проголосували за дострокове припинення моїх повноважень.
По завершенню лікарняного я вийшов на роботу. Сьогодні зранку (10 лютого) до мене прийшла група депутатів, вимагаючи гербової печатки і ключів від кабінету. Я заперечив цьому, тому що не знав про скликання сесії. Мене абсолютно про це ніхто не попереджав. І вважаю, що коли людина на лікарняному – звільняти її не те, що незаконно, а навіть неетично. (Лікарняний передав при свідках секретарю сільради).
Печатки не віддаю, оскільки вважаю, що мене не розраховано з роботи, трудова книжка не заповнена. Мене не випускають з кабінету, тому викликав наряд поліції, щоб було забезпечено мої законні права.
Вихід із ситуації вбачаю тільки у юридичній площині. Якщо депутати вважають, що вони законно мене звільнили, нехай звернуться з позовною заявою в суд і тоді іменем України буде винесено рішення - законно це чи ні.
Я вже був навіть згідний, що напишу заяву на звільнення за власним бажанням, оскільки просто не бачу можливості далі працювати. З огляду на те, який депутатський склад, чиє вони виконують замовлення. Це все можна було мирно, нормально вирішити. Так вони не згідні. Ми, мовляв, запишемо тобі у трудовій, що звільнений у зв’язку з достроковими припиненнями повноважень. Я кажу: яка вам різниця? Вони – подасиш до суду. Але ж так скоріше подам! А коли є заява за власним бажанням, то який уже суд?
Поліції написав власноруч пояснення, що тут відбувається.
Михайло ПІДГІРНЯК, депутат Горішньовигнанської сільської ради:
– Чому така напружена обстановка склалася щодо дострокового припинення повноважень Горішньовигнанського сільського голови?
Коли Гевко Б.В. був відсторонений від виконання своїх повноважень з народної ініціативи першого разу, сесія Горішньовигнанської сільської ради прийняла рішення ще у лютому минулого року про добровільне об’єднання громади з Чортковом. Потім це рішення оскаржив житель села Бандер С.І. у Тернопільському адміністративному суді. Суд ми виграли, наше рішення визнали правомірним.
За процедурою має відбутися три сесії. Перша – про добровільне об’єднання. Потім – про схвалення проекту рішення про добровільне об’єднання і нарешті – затвердження проекту рішення, уже після розпорядження голови облдержадміністрації, яке уже підписано. Щоб завершити процедуру об`єднання, залишалося провести останню сесію.
Коли ми проголосували друге рішення про схвалення проекту, на посаді уже поновився Гевко Б.В., котрий наклав на нього вето, безпідставно не хотів його підписувати, завірити печаткою, хоча депутати за нього проголосували.
За законом виходить так, що ми або подолаємо його вето, або ні.
Потім скликав сесію на 10 січня ц. р. На ній було присутньо багато людей, котрі прийшли на підтримку депутатів, щоб приєднатись до міста. Нас з Чортковом природно все поєднує: діти ходять до садочку, наші люди там працюють. І те ж ПДФО йшло б у громаду, а не десь інде. Воду з міста беремо. Це логічно правильно.
На тій сесії ми подолали вето голови. Рішення щодо подолання вето набирає чинності через 5 днів. Навіть якщо голова не завірить його печаткою, воно все одно буде чинним.
Сесія міської ради теж проходила досить складно, бо впливали депутати від певних політичних сил. Рішення щодо нас набрало 19 голосів підтримки, плюс міського голови. Відправили його на погодження голові ОДА І.Сопелю, на що отримали позитивний висновок.
Тоді група депутатів письмово звернулася до нашого голови Гевка Б.В., яке зареєстроване в журналі реєстрації 20 січня ц. р., щоб скликати позачергову сесію Горішньовигнанської сільської ради. За законом на це відводиться до 14 днів. Однак він своїми повноваженнями не скористався. Але коли настав останній відведений повноваженнями день, його на роботі уже не було, втік на лікарняний. Тепер каже, що не знав про наше звернення, але воно зареєстровано в журналі реєстрації!
Секретаря про те, що йде на лікарняний, не попереджав. (Це особисто підтвердила і секретар Горішньовигнанської сільської ради Олександра Рончоковська – ред.). Слухавки не піднімав. Ми не знали, де він є. Тож зібрали сесію сільської ради, на яку винесли питання про схвалення проекту рішення про добровільне об`єднання з Чортковом. Але люди збунтувалися, навіщо, мовляв, нам такий голова, який постійно ставить палиці в колеса? Депутати почули їхню позицію, маючи повноваження від виборців свого округу, і змінили порядок денний, внісши до нього питання про дострокове припинення повноважень сільського голови Гевка Б.В. Шляхом таємного голосування 2/3 (10 голосів «за») депутати підтримали це рішення.
Група депутатів з громадою людей поїхала до нього додому, викликали поліцію, щоб визначити його місцезнаходження. Він відкрив двері. Ми розуміємо так: якщо людина на лікарняному, має передати печатку, хоча донині не знали про це. Якщо ні – у нас є рішення сесії.
Тепер він ухиляється від передачі повноважень в. о. секретарю сільради, усіма способами не хоче передати печатку, змушує нас іти до суду. Але ми цього робити не будемо, оскільки суду не віримо.
Якщо далі так буде, не сьогодні-завтра будемо перекривати дорогу, щоб привернути увагу до даної ситуації вищестоящих органів влади. Тому що твориться беззаконня.
Людина тягне час. Село від того страждає, оскільки ми ризикуємо не потрапити у фінансову систему новоутвореної громади, з приводу чого ще має ухвалити рішення Кабмін. Страждає й Пастуше, яке через нас не може потрапити в міську громаду, оскільки не має спільної межі.
Що сьогодні тут відбувається?
Голова вийшов на роботу, депутати зачитали йому рішення сесії, яка відбулася на підставі нашого звернення. Він сказав, що печатки не передасть і нічого, мовляв, ви мені не зробите. Коли ми певний час поспілкувалися, він подумав і каже: є свідки – давайте, ви мене звільніть, запишіть у трудовій книжці – за власним бажанням. А як же тоді рішення сесії про дострокове припинення повноважень?
Він заявляє, що ви не мали права мене звільнити. Ми не звільняли, а прийняли рішення про дострокове припинення повноважень. Звільнення відбувається у день виходу на роботу.
Це не було заплановане рішення, порядок не порушений. У нас єдина вимога – щоб виконав рішення сесії: ст. 79 Закону про місцеве самоврядування в Україні.
Чому ми маємо йти до суду? Якщо не згідний – сам іди до суду.
Коли наші кореспонденти наступного дня, 11 лютого, близько полудня побували у Горішньовигнанській сільській раді, аби з`ясувати деякі моменти при підготовці цієї публікації, кабінет голови був опечатаний. На момент нашого візиту, зі слів секретаря ї сільради Олександри Рончковської, печатки Гевко Б.В. не передав і трудової книжки теж не представив. Тож горішньовигнанське протистояння продовжується.