На вістрі боротьби з коронавірусом: борщівські медики щодня ризикують своїм життям
«Моя хата скраю – першим ворога зустрічаю». Саме так звучить знаменита автентична українська приказка, яку в цей складний для багатьох час можна з легкістю застосувати і для того, щоб окреслити, якою небезпечною і важкою є праця медиків. Особливо це стосується провінційних лікарів та в першу чергу працівників швидкої медичної допомоги.
В реаліях Борщівського району вони змушені не тільки щодня ризикувати здоров’ям та життям, а й витрачати власні мізерні зарплати на засоби захисту від небезпечної недуги.
Редакції «Звістки» вдалось поспілкуватись з працівницею «швидкої» Іриною (реальне ім’я та прізвище редакції відомі), яка розповіла шокуючу правду про те, з чим їм доводиться миритись і наскільки важко працювати, коли ти буквально кинутий напризволяще, хоча перебуваєш на вістрі боротьби з інфекцією.
"Ситуація плачевна. Дуже страшно, чим усе це закінчиться не тільки для наших пацієнтів, а й для самих нас. На цілу станцію «швидкої» обмаль рукавиць, економимо навіть дизенфектант для рук. Медики залишились один на один з власними проблемами та нестачею найнеобхідніших речей. В лікарні медсестри та лікарі змушені за власні гроші купляти маски та рукавиці, а у нас взагалі ні захисних костюмів, ні захисних окулярів, ні спеціальних масок. Дійшли до того, що скидаємось грошима (а зарплата у нас 4-5 тисяч гривень), щоб купити найдешевші захисні щитки на обличчя, щоб не так страшно було їхати на виклики. Це крик душі. Ніхто не хоче зрозуміти, що ми першими їдемо на виклик і перевіряємо хворих, які можуть бути інфіковані і коронавірусом, і СНІДом. Без захисту ми першими заразимось і увесь інкубаційний період будемо розповсюджувати інфекцію між людьми.
Я не кажу про якесь дуже дороге обладнання, а про елементарні речі, які можуть захистити та врятувати від коронавірусу не тільки нас, лікарів швидкої допомоги, а й сотні звичайних людей.",-розповіла Ірина.
Ось у такому спецзахисті їдуть лікарі закордоном:
Ось такий спецзахист у нас:
Редакція "Звістки" звертається з проханням не тільки не панікувати в період настільки важких випробувань, дотримуватись елементарних правил та самоізолюватись, а й з повагою ставитись до медичних працівників та співробітників "швидкої", які цілком свідомо та вимушено ризикують найбільше з нас.
В реаліях Борщівського району вони змушені не тільки щодня ризикувати здоров’ям та життям, а й витрачати власні мізерні зарплати на засоби захисту від небезпечної недуги.
Редакції «Звістки» вдалось поспілкуватись з працівницею «швидкої» Іриною (реальне ім’я та прізвище редакції відомі), яка розповіла шокуючу правду про те, з чим їм доводиться миритись і наскільки важко працювати, коли ти буквально кинутий напризволяще, хоча перебуваєш на вістрі боротьби з інфекцією.
"Ситуація плачевна. Дуже страшно, чим усе це закінчиться не тільки для наших пацієнтів, а й для самих нас. На цілу станцію «швидкої» обмаль рукавиць, економимо навіть дизенфектант для рук. Медики залишились один на один з власними проблемами та нестачею найнеобхідніших речей. В лікарні медсестри та лікарі змушені за власні гроші купляти маски та рукавиці, а у нас взагалі ні захисних костюмів, ні захисних окулярів, ні спеціальних масок. Дійшли до того, що скидаємось грошима (а зарплата у нас 4-5 тисяч гривень), щоб купити найдешевші захисні щитки на обличчя, щоб не так страшно було їхати на виклики. Це крик душі. Ніхто не хоче зрозуміти, що ми першими їдемо на виклик і перевіряємо хворих, які можуть бути інфіковані і коронавірусом, і СНІДом. Без захисту ми першими заразимось і увесь інкубаційний період будемо розповсюджувати інфекцію між людьми.
Я не кажу про якесь дуже дороге обладнання, а про елементарні речі, які можуть захистити та врятувати від коронавірусу не тільки нас, лікарів швидкої допомоги, а й сотні звичайних людей.",-розповіла Ірина.
Ось у такому спецзахисті їдуть лікарі закордоном:
Ось такий спецзахист у нас:
Редакція "Звістки" звертається з проханням не тільки не панікувати в період настільки важких випробувань, дотримуватись елементарних правил та самоізолюватись, а й з повагою ставитись до медичних працівників та співробітників "швидкої", які цілком свідомо та вимушено ризикують найбільше з нас.
0
