Прониклива лірика від поетеси з Борщівщини: Кутя вистигає в мисці... Де ті дванадцять страв?...
Стежка в снігу прометена.
В'ється димок над хатою...
Як мене радо стрічали
Вдома і мама, і тато.
Спогади стіл обсіли...
Три ложки біля куті...
Дивляться і зітхають
З ікони самотні святі...
Кутя вистигає в мисці.
Де ті дванадцять страв?..
Сідаю сама до столу -
Радість різдвяну хтось вкрав.
Вечір святий навшпиньки
У вікна мої загляда...
Серце моє зігріває
Свята Вифлеємська звізда.
Ганна Костів-Гуска
В'ється димок над хатою...
Як мене радо стрічали
Вдома і мама, і тато.
Спогади стіл обсіли...
Три ложки біля куті...
Дивляться і зітхають
З ікони самотні святі...
Кутя вистигає в мисці.
Де ті дванадцять страв?..
Сідаю сама до столу -
Радість різдвяну хтось вкрав.
Вечір святий навшпиньки
У вікна мої загляда...
Серце моє зігріває
Свята Вифлеємська звізда.
Ганна Костів-Гуска
