У столичній лікарні померла відома активістка з Борщівщини, яку влітку облили сірчаною кислотою
У неділю, 4 листопада, в столичній лікарні через обрив тромбу померла відома херсонська активістка Катерина Гандзюк. 33-річна громадська та політична діячка була родом з Тернопільщини.
За півтора місяці після того, як її облили кислотою (31 липня), Катерина перенесла більше десяти хірургічних втручань. Це були операції з видалення змертвілих тканин та пересадки шкіри. Вона лишалась у реанімації. Наприкінці вересня чоловік потерпілої Сергій Денисов відзначав позитивні результати лікування активістки та додавав, що стан дівчини нестабільний і кожен наступний день починається, як новий, з новими змінами, новими проблемами.
Сама Катерина Гандзюк відома у політичних колах і як національна волонтерка ООН. Вона була депутатом Херсонської обласної ради V скликання та Херсонської міської ради VI скликання, виконувала обов’язки керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради, радницею херсонського міського голови, аспіранткою Національної академії державного управління при Президентові України, координатором Центру політичних студій та аналітики в Херсонській області.
Як про неї сьогодні розповідають колеги, Катерина була також активною учасницею Євромайдану в Херсоні, де протистояла спробам розпочати там "руську весну". Після анексії Криму та початку війни на Донбасі, опікувалася вимушеними переселенцями. Працюючи помічником із питань правового захисту Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Херсонській області, започаткувала волонтерський рух зі збору грошей для придбання взуття дітям переселенців. З 2016 року входила до волонтерської групи Itchy Trigger Finger Ukrainians, що займається розробкою та розповсюдженням патріотичної зовнішньої реклами, спрямованої для мешканців окупованого Криму.
Протягом тривалого часу Катерина Гандзюк мала тривалі конфлікти із проросійськими силами Херсонщини. Зокрема, як пишуть ЗМІ, із такими організаціями, як "Український вибір" Віктора Медведчука, КПУ, КОБ, Рух Екстериторіальних Громад. З 2017 року в конфлікт Гандзюк з проросійськими силами регіону було втягнуто правоохоронців, які відверто підтримували, охороняли та надавали організаційну допомогу сепаратистським рухам Херсонщини. У квітні 2018 року Гандзюк також оприлюднила інформацію про те, що майже 200 "журналістів" з фальшивими посвідченнями отримали в обласній поліції дозволи на володіння травматичною та газовою зброєю у 2014-2018 роках.
Зрештою, саме її політична та громадська позиція, очевидно і стала причиною нападу, що стався зранку 31 липня. Тоді, нагадаємо, невідомий облив Катерину Гандзюк концентрованою сірчаною кислотою. Трапилось це біля її будинку, коли дівчина йшла на роботу. Гандзюк доставили у реанімаційне відділення обласної лікарні у шоковому стані. Опіки склали понад 30% тіла. Найбільше постраждали шкіра голови, обличчя, руки, ноги, передня частина грудної клітки. Також потерпіла отримала опік лівого ока.
Спочатку кримінальну справу за фактом нападу було відкрито за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство). Згодом злочин перекваліфікували на умисні тяжкі тілесні ушкодження, вчинені з метою залякування потерпілого (ч. 2 ст. 121). Ще пізніше – справу перекваліфікували на "замах на вбивство з особливою жорстокістю". Імена підозрюваних у нападі вже відомі, втім це, на жаль, вже не поверне молоду жінку, яка, жертвуючи власним здоров’ям та життям до останнього боролася проти несправедливості влади та поліції.
Джерело:
За півтора місяці після того, як її облили кислотою (31 липня), Катерина перенесла більше десяти хірургічних втручань. Це були операції з видалення змертвілих тканин та пересадки шкіри. Вона лишалась у реанімації. Наприкінці вересня чоловік потерпілої Сергій Денисов відзначав позитивні результати лікування активістки та додавав, що стан дівчини нестабільний і кожен наступний день починається, як новий, з новими змінами, новими проблемами.
Сама Катерина Гандзюк відома у політичних колах і як національна волонтерка ООН. Вона була депутатом Херсонської обласної ради V скликання та Херсонської міської ради VI скликання, виконувала обов’язки керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради, радницею херсонського міського голови, аспіранткою Національної академії державного управління при Президентові України, координатором Центру політичних студій та аналітики в Херсонській області.
Як про неї сьогодні розповідають колеги, Катерина була також активною учасницею Євромайдану в Херсоні, де протистояла спробам розпочати там "руську весну". Після анексії Криму та початку війни на Донбасі, опікувалася вимушеними переселенцями. Працюючи помічником із питань правового захисту Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Херсонській області, започаткувала волонтерський рух зі збору грошей для придбання взуття дітям переселенців. З 2016 року входила до волонтерської групи Itchy Trigger Finger Ukrainians, що займається розробкою та розповсюдженням патріотичної зовнішньої реклами, спрямованої для мешканців окупованого Криму.
Протягом тривалого часу Катерина Гандзюк мала тривалі конфлікти із проросійськими силами Херсонщини. Зокрема, як пишуть ЗМІ, із такими організаціями, як "Український вибір" Віктора Медведчука, КПУ, КОБ, Рух Екстериторіальних Громад. З 2017 року в конфлікт Гандзюк з проросійськими силами регіону було втягнуто правоохоронців, які відверто підтримували, охороняли та надавали організаційну допомогу сепаратистським рухам Херсонщини. У квітні 2018 року Гандзюк також оприлюднила інформацію про те, що майже 200 "журналістів" з фальшивими посвідченнями отримали в обласній поліції дозволи на володіння травматичною та газовою зброєю у 2014-2018 роках.
Зрештою, саме її політична та громадська позиція, очевидно і стала причиною нападу, що стався зранку 31 липня. Тоді, нагадаємо, невідомий облив Катерину Гандзюк концентрованою сірчаною кислотою. Трапилось це біля її будинку, коли дівчина йшла на роботу. Гандзюк доставили у реанімаційне відділення обласної лікарні у шоковому стані. Опіки склали понад 30% тіла. Найбільше постраждали шкіра голови, обличчя, руки, ноги, передня частина грудної клітки. Також потерпіла отримала опік лівого ока.
Спочатку кримінальну справу за фактом нападу було відкрито за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство). Згодом злочин перекваліфікували на умисні тяжкі тілесні ушкодження, вчинені з метою залякування потерпілого (ч. 2 ст. 121). Ще пізніше – справу перекваліфікували на "замах на вбивство з особливою жорстокістю". Імена підозрюваних у нападі вже відомі, втім це, на жаль, вже не поверне молоду жінку, яка, жертвуючи власним здоров’ям та життям до останнього боролася проти несправедливості влади та поліції.
Джерело: