Головна » 2017 » Травень » 10 » На Борщівщині школярів одягли у радянську військову форму, щоб вшанувати загиблих у війні

На Борщівщині школярів одягли у радянську військову форму, щоб вшанувати загиблих у війні

26.04.2024
Автор: Sashko
Коментарі: 27
Переглядів: 7279
Почуття власної гідності – неодмінна складова душевного комфорту людини, - вважають психологи. Адже ніщо не зачіпає нас глибше, ніж образа цієї ефемерної субстанції. А давньоримський філософ Епіктет казав своїм учням: „Не того шкода, що людина народилася і померла, що вона втратила свої гроші, будинки, майно: все це не належить їй. Але шкода, якщо людина губить свою справжню власність – гідність”. Формується це почуття ще у ранньому дитинстві. Недаремно одна з найважливіших педагогічних заповідей – не ображати гідність своїх вихованців. А батькам радять обов’язково культивувати в малюках це почуття. У сьогоднішніх реаліях, коли на Сході уже третій рік точиться кровопролитна війна з московськими окупантами, коли Україна втратила значну частину своєї території, а сепаратистські шабаші відбуваються в усіх куточках держави, ці самі вчителі і влада повинні ще й культивувати патріотичне ставлення до нашого славетного минулого, а не принижувати пам'ять сотень тисяч повстанців, мільйонів виселених в табори ГУЛАГу нещасних українців, які стали жертвами режиму і були закатовані тільки тому, що хотіли мати свою Україну.

Показовим в контексті зневаги до пам'яті Героїв минулого і сьогодення, які гинули в лавах УПА та партизанських загонів на теренах нашого краю і тих, які продовжують вести одвічну війну проти московитів сьогодні, стало вшанування пам'яті загиблих у Другій світовій війні у селі Стрілківці.

Одягнувши юних дівчат та хлопців в радянські однострої, начепивши на них ремені з радянськими зірками та погони, організатори цього дійства вкотре підтвердили, що українська нація у боротьбі за збереження ідентичності й відродження державності знаходиться, нажаль, на початку цього важкого шляху.

Опублікувавши майже три десятка фото школярів в радянській формі, сільський голова Стрілківців Іван Стефанишин накликав на себе добрячу порцію критики, після чого відразу ж видалив усі фотографії, мабуть, сподіваючись, що сам факт такого відзначення Дня пам'яті та примирення в західноукраїнському селі залишиться непомітним для більшості мешканців краю.

Хочеться також нагадати, що ще 21 травня 2015 року набули чинності декомунізаційні закони, які чиновники та представники влади повинні знати та виконувати, щоб не допускати таких помилок в майбутньому.







Переглядів: 7279


Коментарі

0
26 Сашко Гладкий   [Материал]
Тепер усі коментарі будуть йти виключно через соціальні мережі, щоб знизити кількість анонімів. Коментарі тих, хто буде писати під
анонімними профілями - видаляються.

0
25 Sashko   [Материал]
Шановні мої, звертаюсь до Вас з великим проханням не розповідати усілякі дурниці і нарешті навчитись користуватись сучасною технікою. Якщо ви не здатні ввести звичайний антиспам-код і не можете перезавантажити сторінку, щоб успішно додати свій коментар, ну не потрібно звинувачувати адміністрацію порталу. Ну спробуйте ще раз, напишіть мені і я вам усе покроково і в доступній формі поясню. Це моя робота і для вас я готовий витрачати свій час.

Та врешті-решт, ну хіба ж людині, яка сидить в інтернеті і черпає інформацію з різних видань, так важко навчитись нормально додавати коментарі. 

І не варто вважати, що проти вас ведеться інформаційна війна, що хтось буде блокувати чи видаляти ваші коментарі. Читайте і пишіть, коментуйте і дискутуйте, для цього, власне, і був створений цей інформаційний майданчик. Тільки велике прохання, не вплутуйте в усе це журналістів і редакцію. 

Більшість з вас нормальні люди, але моментами шукаєте проблему там, де її не може бути. 

P.S. Зважаючи на те, що "аноніми" пишуть дуже багато образливих коментарів, поливають брудом і паплюжать інших, редакція найближчим часом проведе певні роботи, щоб зменшити кількість таких "анонімів".

0
24 Іван Романський   [Материал]
Вже декілька днів на "Звістці" таємничого Сашка Гладкого не вщухають пристрасті і з'являються коментарі про виступ учнів Стрілковецької школи.Подається все як стршний злочин проти суспільства, який підриває основи держави.Але доступ до коментування мали лише певні особи, лише ті ,хто паплюжив село, школу , вчителів. Вони ховаються під вигаданими іменами, не виступають відкрито. А для тих, хто хоче спростувати щось , доступ закритий. Мені як жителю села і свідку того епізоду ,який так бурхливо обговорюють і коментують в мережах, прикро і , в деякій мірі , навіть страшно : до чого ми котимось,куди йдемо, чому така нетерпимість один до одного. Епізод стався під час виступу учнів школи, якщо б це було в іншому селі, то на нього навіть не звернули б увагу, але це в Стрілківцях, які стоять комусь ,як більмо в оці і кістка в горлі. Звинувачують голову громади І.І.Кобилянського, його швагра В.Р.Мацієвського, який вже більше 30-ти років проживає в Росії, є лауреатом Державної премії в галузі науки і техніки. Вони що теж мають якесь відношення до сценки учнів? Люди добрі, схаменіться, ми що повертаємось в часи сталінізму?За такого підходу ми можемо зайти дуже далеко. Де ж наша християнська мораль, де любов до ближнього свого, чому така ненависть опановує наші душі?
Я не намагаюсь щось комусь доказати, когось в чомусь переконати, кожен залишиться при своїй думці,висловлюю лише своє бачення.

-2
23 Неля Кармаліта   [Материал]
Кажуть, слово «зауваження» походить від слова "зауважити". Спочатку хтось зауважує дещо цікаве і потім звертає увагу іншому на те, що ним не було помічено. Та все ж у всі віки найбільшою трудністю залишається не сама суть зауваження, але спосіб його подання.
Допис за 9 травня у Фейсбуці про відзначення Дня Пам’яті і Примирення у Стрілківцях викликав зливу коментарів. Це наштовхнуло на думку, що дописувачі виявили бажання зробити так зване зауваження. Але скажу відверто, що після прочитаного, бажання подякувати не виникло. Натомість з’явилось бажання виявити незадоволення, яке вмістилось в одну фразу: «Негарно лити бруд, не зрозумівши ( чи навіть не намагаючись зрозуміти), що там відбувалось.»
Пишуть, критикують… Ніби намір добрий – зробити зауваження. Але те все , що писали - це не зауваження, а виявлення негативних емоцій, які маскуються під якоюсь причиною. А ,може, це вже ментальність наша: говорити, обсуджувати, виявляти недоліки ? А, може, це вже вірус, що поширюється на всіх? Тепер на мас-медіа….
Отож, маленький іспит сумління для журналістів і дописувачів. Подумайте, чи ваші статті приносять користь? Нехай вони будуть повчальними . Коли перестанемо лити бруд, оббріхувати , залякувати, а почнемо думати, як навчитись зрозуміти один одного, підтримати в таких складних теперішніх умовах, то уявіть собі, як може змінитися все.
Робіть висновки і хай любов наповнить ваше серце!!!

-1
22 Галина Кобилянська   [Материал]
Оскільки доступ до коментарів на "Звістці" для мене особисто був заблокований до вчорашньої ночів, вважаю своїм моральним обовязком захистити добре ім’я мого рідного брата Володимира Мацієвського , якого 19-річним юнаком доля закинула в Росію, як і багатьох українців. Наполегливість, цілеспрямованість та самовідданість роботі дозволили належно оцінити і визнати його професіоналізм . Навіть обіймаючи відповідні посади, можна залишатися людиною . Ніколи, ні за яких обставин мій брат не вчинив і не вчинить зла, бо не в такій родині виховувався. А вам, Василю Мужній, доводжу до відома, що вже десять років брат не працює в компанії РЖД.


1 2 3 4 5 6 »
Имя *:
Email *:
Код *: