Сесія в Мельниці-Подільській: скандальна заява голови та пристосуванство політиків
Шекспір вважав, що все життя – театр, а люди в ньому – актори. Однак, у своєму блозі відома журналістка та кандидат наук з філософії Олена Кириченко досить вправно зуміла "розжувати" пересічному обивателю, що політика може бути яким завгодно видом мистецтва – цирком, кіно, тільки не театром. Бо різниця між кіно і театром полягає в тому, що в театрі ВИ ДИВИТЕСЬ, а кіно ВАМ ПОКАЗУЮТЬ.
Отож, сучасні політики схожі, радше, на акторів кіно, можуть уявляти себе клоунами, факірами чи повітряними гімнастами в цирку, але точно їм не місце в театрі. Ось такими низькоякісними акторськими здібностями вирішили похвалитись деякі управлінці та народні обранці на останній сесії в Мельниці-Подільській, яка відбулась кілька днів тому. На публіці вони лишень грають роль турботливих управлінців, але більшість питань вирішують таємно у кабінеті голови чи в кулуарах.
Ще на початках сесійного засідання, коли Зіновій Тимків, керівник фракції "Європейська Солідарність" запропонував перенести розгляд бюджетних питань та заслухати звіт селищного голови Володимира Боднарчука, щоб дізнатись, як і на що витрачались кошти в минулому році, створити тимчасову комісію, яка вивчить питання харчування дітей в садочках та школах, а очільниця фракції "Свобода" Мирослава Подольчук запропонувала включити до складу виконавчого комітету селищної ради громадських активістів, які намагаються докластись до реформування громади, стало зрозуміло, що голові громади вдалось заручитися підтримкою не тільки вірних йому до мозку кісток Олександри Кужіль з "Радикальної партії Ляшка" та Василя Батерняка з проекту Коломойського "За майбутнє", а й лідерки "Батьківщини" Марії Підгірняк.
Саме самовіддача, з якою Олександра Кужіль та Марія Підгірняк захищали та відстоювали власні ідеї, виступаючи кожного разу на противагу іншим депутатам, стали яскравим підтвердженням того, що бюджетні кошти вдалось поділити між представниками "Батьківщини" та особливо близькими до голови "радикалами". Чи отримали якісь значні суми з майже 6 мільйонів гривень інші населені пункти громади, питання риторичне. Мабуть, саме лобіюючи власні забаганки, Марія Підгірняк змушена була вкотре взяти на себе роль захисника інтересів Володимира Боднарчука.
Так от, найбільші суми було виділено на адмінприміщення в Худиківцях (1,4 мільйона гривень) та адмінприміщення і спортзал в селі Дзвинячка (1,35 мільйона гривень). При цьому жодної копійки селищна рада не виділила на ремонтні роботи в школах Мельниці-Подільської чи забезпечення елементарних потреб в дитячому садочку селища, про жахливі умови в якому нещодавно дізналась вся Україна. При цьому, дізнавшись про наявність вільних 70 тис грн, лідерка "Батьківщини" Марія Підгірняк запропонувала спрямувати ці кошти на облаштування пандусів в селах громади. Мабуть, для послідовників Юлії Тимошенко пандуси важливіші, ніж здоров'я сотень дітей.
Апогеєм цинізму став момент, коли, коментуючи ситуацію з жахливим харчуванням дітей в навчальних закладах громади, Володимир Боднарчук заявив, що йому не соромно за харчування. Цікаво, чи сам селищний голова хотів би, щоб його син, наприклад, харчувався настільки "збалансованою та корисною їжею", яка на фото нижче?
Дісталось голові громади і від відомої активістки з села Горошова Антоніни Гошовської, яка вкотре закликала керівництво ради вирішити наболілу проблему з демонтажем аварійного будинку культури. За словами жінки, відповідні звернення були адресовані голові громади ще 2 роки тому, але з того часу якихось конкретних кроків здійснено не було. При цьому, як відзначила активістка, ситуація стала катастрофічною, падають панелі, а сам аварійний будинок знаходиться в кількох метрах від школи, а тому існує реальна загроза для життя дітей села. На такі заклики Володимир Боднарчук реагував мляво. Більше того, навіть склалось враження, що селищний голова - інтроверт, який не здатен приймати швидкі та вкрай необхідні рішення.
Коли ж розпочались голосування, стало зрозуміло, що в депутатському корпусі пройшов процес демаркації: одні виступали за прозорість та вплив громадськості на прийняття рішень, інші - не уявляють себе без владних повноважень та готові закривати очі на будь-які проблеми і недоліки, щоб зберегти вплив на розподіл коштів та інших благ.
І якщо пропозицію про створення тимчасової контрольної комісії все ж було підтримано, а її головою став "свободівець" Тарас Дідич, то от питання про збільшення та включення до складу виконавчого комітету місцевих громадських активістів, серед яких чимало небайдужих та досвідчених мешканців громади, які точно не будуть закривати очі на несправделивість та свавілля влади, не знайшло бажанної підтримки.
Категорично проти цього питання виступили і Володимир Боднарчук, і фракція Василя Батерняка, і партійці Марії Підгірняк. Ну і звісно ж, вкотре свою підтримку голові засвідчила Олександра Кужіль, без якої, схоже, в громаді не приймаються жодні рішення.
Втративши підтримку колись впливового політика Віктора Овчарука, який впродовж кількох років очолював Тернопільську обласну раду і завдяки якому в громаді було реалізовано кілька проектів, а також не зумівши викликати довіру у нових керівників області, які навіть нещодавно зізнались журналістам телеканалу 1+1, що керівництво Мельнице-Подільської громади жодного разу не зверталось з проханнями допомогти, Володимир Боднарчук, схоже, став викликати у більшості керівників районного та обласного рівня несприйняття. Що й не дивно, якщо врахувати, що скандальна слава летить далеко попереду.
Підсумовуючи усе написане, можна з впевненістю сказати, що до акторів театру місцеві політики точно не дотягують, а от бути стажистами у якомусь малобюджетному кіно - цілком. Жаль тільки, що ці ігри негативно позначаються на розвитку громади та житті звичайних людей.
Отож, сучасні політики схожі, радше, на акторів кіно, можуть уявляти себе клоунами, факірами чи повітряними гімнастами в цирку, але точно їм не місце в театрі. Ось такими низькоякісними акторськими здібностями вирішили похвалитись деякі управлінці та народні обранці на останній сесії в Мельниці-Подільській, яка відбулась кілька днів тому. На публіці вони лишень грають роль турботливих управлінців, але більшість питань вирішують таємно у кабінеті голови чи в кулуарах.
Ще на початках сесійного засідання, коли Зіновій Тимків, керівник фракції "Європейська Солідарність" запропонував перенести розгляд бюджетних питань та заслухати звіт селищного голови Володимира Боднарчука, щоб дізнатись, як і на що витрачались кошти в минулому році, створити тимчасову комісію, яка вивчить питання харчування дітей в садочках та школах, а очільниця фракції "Свобода" Мирослава Подольчук запропонувала включити до складу виконавчого комітету селищної ради громадських активістів, які намагаються докластись до реформування громади, стало зрозуміло, що голові громади вдалось заручитися підтримкою не тільки вірних йому до мозку кісток Олександри Кужіль з "Радикальної партії Ляшка" та Василя Батерняка з проекту Коломойського "За майбутнє", а й лідерки "Батьківщини" Марії Підгірняк.
Саме самовіддача, з якою Олександра Кужіль та Марія Підгірняк захищали та відстоювали власні ідеї, виступаючи кожного разу на противагу іншим депутатам, стали яскравим підтвердженням того, що бюджетні кошти вдалось поділити між представниками "Батьківщини" та особливо близькими до голови "радикалами". Чи отримали якісь значні суми з майже 6 мільйонів гривень інші населені пункти громади, питання риторичне. Мабуть, саме лобіюючи власні забаганки, Марія Підгірняк змушена була вкотре взяти на себе роль захисника інтересів Володимира Боднарчука.
Так от, найбільші суми було виділено на адмінприміщення в Худиківцях (1,4 мільйона гривень) та адмінприміщення і спортзал в селі Дзвинячка (1,35 мільйона гривень). При цьому жодної копійки селищна рада не виділила на ремонтні роботи в школах Мельниці-Подільської чи забезпечення елементарних потреб в дитячому садочку селища, про жахливі умови в якому нещодавно дізналась вся Україна. При цьому, дізнавшись про наявність вільних 70 тис грн, лідерка "Батьківщини" Марія Підгірняк запропонувала спрямувати ці кошти на облаштування пандусів в селах громади. Мабуть, для послідовників Юлії Тимошенко пандуси важливіші, ніж здоров'я сотень дітей.
Апогеєм цинізму став момент, коли, коментуючи ситуацію з жахливим харчуванням дітей в навчальних закладах громади, Володимир Боднарчук заявив, що йому не соромно за харчування. Цікаво, чи сам селищний голова хотів би, щоб його син, наприклад, харчувався настільки "збалансованою та корисною їжею", яка на фото нижче?
Дісталось голові громади і від відомої активістки з села Горошова Антоніни Гошовської, яка вкотре закликала керівництво ради вирішити наболілу проблему з демонтажем аварійного будинку культури. За словами жінки, відповідні звернення були адресовані голові громади ще 2 роки тому, але з того часу якихось конкретних кроків здійснено не було. При цьому, як відзначила активістка, ситуація стала катастрофічною, падають панелі, а сам аварійний будинок знаходиться в кількох метрах від школи, а тому існує реальна загроза для життя дітей села. На такі заклики Володимир Боднарчук реагував мляво. Більше того, навіть склалось враження, що селищний голова - інтроверт, який не здатен приймати швидкі та вкрай необхідні рішення.
Коли ж розпочались голосування, стало зрозуміло, що в депутатському корпусі пройшов процес демаркації: одні виступали за прозорість та вплив громадськості на прийняття рішень, інші - не уявляють себе без владних повноважень та готові закривати очі на будь-які проблеми і недоліки, щоб зберегти вплив на розподіл коштів та інших благ.
І якщо пропозицію про створення тимчасової контрольної комісії все ж було підтримано, а її головою став "свободівець" Тарас Дідич, то от питання про збільшення та включення до складу виконавчого комітету місцевих громадських активістів, серед яких чимало небайдужих та досвідчених мешканців громади, які точно не будуть закривати очі на несправделивість та свавілля влади, не знайшло бажанної підтримки.
Категорично проти цього питання виступили і Володимир Боднарчук, і фракція Василя Батерняка, і партійці Марії Підгірняк. Ну і звісно ж, вкотре свою підтримку голові засвідчила Олександра Кужіль, без якої, схоже, в громаді не приймаються жодні рішення.
Втративши підтримку колись впливового політика Віктора Овчарука, який впродовж кількох років очолював Тернопільську обласну раду і завдяки якому в громаді було реалізовано кілька проектів, а також не зумівши викликати довіру у нових керівників області, які навіть нещодавно зізнались журналістам телеканалу 1+1, що керівництво Мельнице-Подільської громади жодного разу не зверталось з проханнями допомогти, Володимир Боднарчук, схоже, став викликати у більшості керівників районного та обласного рівня несприйняття. Що й не дивно, якщо врахувати, що скандальна слава летить далеко попереду.
Підсумовуючи усе написане, можна з впевненістю сказати, що до акторів театру місцеві політики точно не дотягують, а от бути стажистами у якомусь малобюджетному кіно - цілком. Жаль тільки, що ці ігри негативно позначаються на розвитку громади та житті звичайних людей.
