Мені тяжко допустити, що ти надто наївний і не бачиш, як тебе
«підставляють» твої партійці. Можливо, якщо ти "не в темі", то мабуть ти
"в долі"?
Чи не так буває, коли до влади приходять не політичні партії, а
політпроекти чи такі собі "клуби за інтересами". Як правило бізнесовими.
Чого варті всі ваші благі наміри і пусті обіцянки, коли елементарно
законного і справедливого рішення ви підтримати не спроможні.
Жалієшся, що я безпідставно ображаю та звинувачую? Це ще за вас як слід
ніхто не брався. У мене якраз є всі підстави звинувачувати. І ти це або
визнаєш, або
оспорюватимеш в суді.
І я стверджую, що Дозірців брехун, аферист і хабарник. Саме з числа таких
як він окупанти набирають собі зрадників.
Чому брехун? Тому що нахабно бреше. Я НЕ пропонував
зменшити учасникам АТО розміри земельних ділянок. Всі
бійці АТО знають, що навпаки, до останнього дня сесії я закликав хлопців
відстоювати своє право на 2 га. І це підтвердять керівники організації
ветеранів АТО. На сесії твій Дозірців, зловживаючи статусом депутата, свою
особисту думку намається видати за думку членів
комісії, тобто знову публічно бреше. Так само як і про те, що я нібито
збираюсь продавати комусь землю.
Чому аферист? Бо під виглядом «уболівання» за інтереси бійців дуже хоче
провернути земельну оборудку, і забере землю у хлопців за копійки
Чому хабарник? Всі питання щодо землі вирішує лише тоді, коли має
свій особистий інтерес. Ніхто в місті не отримає землі, якщо не «порішає»
особисто з ним. Так захопився "рєшаловом", що й мене цинічно запитав, чи
знайомий я з розцінками на землю. Для чого міська фракція з трьох депутатів
двох делегує у земельну комісію?
Земля має належати тим, хто її захищає! Цього закону дотримувалися у всі
часи, ще з древнього Риму в кожній країні і дбали про тих, хто їх захищав,
роздаючи воїнам земельні наділи для того, щоб по закінченні війни чи на
схилі літ старий вояка міг перекувати меч на рало, завести сім'ю і
прогодувати її. Це було правильно і це було справедливо. А що у нас? На
25-му році нашої незалежності маєм пройдисвітів, котрі звуть себе
депутатами, котрі правдами й неправдами, шляхом брехливих обіцянок і
підкупу пролізли в місцеві ради. Їхнє ставлення до учасників
російсько-української війни відверто жлобське і лицемірне. Допоки є
можливість зберегти лице і кинути тим атошникам хоч якусь кістку у вигляді
"на тобі Боже, що нам не гоже", нам демонструють свою турботу (власне що
демонструють, а не турбуються) - нарізають якусь землю, запрошують на
урочистості, дарують квіти, медальки, усілякі грамоти. А в цей час за
нашими спинами нахабно крадуть мільйони. Та як тільки інтереси учасника
ато заходять в конфлікт з шкурним інтересом котрогось з таких "слуг
народу", ситуація починає нагадувати трагікомічний епізод з історичних
романів:
пихатий шляхтич з піною в роті верещить на сеймику «Нє позвалям!!!»
Чи потрібні нам такі депутати? Чи маємо ми обирати таких?
Андрію! Можливо, твоя фракція просто зробила помилку.
Що ж, кожній людині властиво помилятися, та нікому, окрім дурня, не
властиво обстоювати хибну думку. Ніхто не знає усього, часто ми
користуємося недостовірною інформацією, інколи підводить пам'ять. Мало хто
може передбачити всі наслідки своїх вчинків. Часто у житті трапляється
багато випадковостей, які роблять, здавалося б, зважене та перевірене
рішення неправильним з огляду на результати. Це означає, що ми маємо добре
подумати, перш ніж сказати чи зробити щось. Особливо це стосується
депутатів.
Люди вчаться на помилках – і своїх, і чужих. А того, хто в десятий раз
наступає на ті ж граблі, вже розумною людиною не назвуть. Тому що це
означає, що людина не вміє аналізувати ситуацію та робити висновки або ж
просто дуже вперта і не вміє поступатися своїми поглядами, навіть якщо
вони хибні.
Людина, яка вміє визнавати свої помилки, то не слабак, а сильна, чесна,
хоробра людина. Той, хто розуміє, що він не правий, а все одно впирається,
то є безвідповідальний дибіл. Бо впертість є хорошою якістю, лише якщо
вона доречна. Ти мене почув, далі роби висновки.

Андрію і панове «укропи»! Пишу тобі тут, бо у фейсбуці ти мене заблокував,
оскільки розумієш, що до відкритої і публічної дискусії не здатний.
Насамперед, якщо вашапартія вже й використовує
для політпіару шеврон, з яким на своїх кітелях воювали багато
добровольців, то не ганьбіть його таким ставленням тих до бійців, що змогли
повернутися з війни.
Я свідомий того, що такі як ви ніколи не зрозуміють
таких як ми. Бо ви не знаєте, як це - ходити в конвоях під постійним
вогнем противника,
прориватися з оточення і до оточених, ви не стояли в караулах і на
блокпостах, на вгризалися в землю на ВОПах, не копирсалися в майже
намертво вбитій техніці при
-20 морозу, не курили "в кулак", остерігаючись кулі снайпера.
Ви не виносили поранених побратимів на руках через кілометри
ворожої території. Ви не знаєте, як воно – місяцями на позиціях, у
землянках, бліндажах, чи й просто неба - економлячи кожну краплю води. Чи
ви думаєте, що зараз я обійнявши посаду, забув, як там, на Сході. На
долю перших двох хвиль мобілізації випали особливо важкі випробування. Я
не забув ні боїв за Щастя, ні за Луганський аеропорт, ні за "Бахмутку" і
Луганську ТЕЦ. Чи думаєте, що мені вже не сниться, як нас, зовсім молодих
і вже
трохи старших кидають зі стрілецькою зброєю, щоб зупинити удар російської
танкової колони? В той час ви не відчували ні спеки, ні вітру, ні лютих
морозів у
своїх розкішних квартирах. Кожен з вас займався своїми справами.
Для вас ми завжди будем незручною проблемою, якої краще позбутися, тією
занозою про яку можна
згадати лише при якійсь урочистій нагоді. Для вас ми лише декорація, на
фоні якої ви будете піаритись і показуватилюдям свій «патріотизм». Бо ви
всі такі респектабельні, а у нас руки в крові, і ви ж, звичайно, нас «туди
не посилали»!
Так, на будь-якій війні годі шукати справедливості. Так, дійсно, ми бачили
чимало смертей і крові. Це - кров запеклих ворогів нашої нації – тих, що
розстрілювали сім,ї і катували наших полонених кіборгів, тих, що
розстрілювали з градів житлові квартали Маріуполя і Зелене Поле, тих, що
збивали нашу авіацію і цивільний літак з
дітьми. Так, багатьом ми вже віддали по заслузі, але ще стукає в груди
попіл спалених на Побєді, волають про пімсту до неба підло зраджені жертви
Іловайського «коридору», неоплачені рахунки за «організований відхід» з
Дебальцево.
І в цей час, коли українці поминають жертв іловайського котла, читаю
анонімні коментарі, де якесь чмо бідкається, що Русенко робитиме з землею,
бо ж працює заступником голови райдержадміністрації (! ти забув де я був
до того???). Не переймайся за мою зайнятість. Все нормально, бо окрім
права на землю кожен боєць АТО ще має право на двох рабів і ти, як
довбаний сепар, маєш можливість бути одним із них. Друге чмо обурююється,
що коли всі атовці захочуть землі, то її «добрим людям» не
вистачить. Але якби свого часу всі так переймалися питанням захисту рідної
української землі і йшли на схід, то ми вже б давно виграли війну, і землю
нам би роздавали не тут, а десь у Кримській чи області чи на Ккубані.
Хороша річ інтернет – можна писати, що завгодно і не отримати по морді!
Ти теж, Андрію, замість того, щоб визнати помилку, і вирішити питання по
закону, уподібнюєшся до цих чмирів позорних, нагородив тут чимало
небилиць, які я на раз-два прилюдно готовий спростувати будь-де, будь-коли
і будь-кому. Зараз лиш
зауважу:
1) я ніколи НЕ пропонував зривати сесію. Навіть для того, щоб не піарити
Башняка. Але я був проти його махінацій із порядком подання заяв на земельні
ділянки.
2) ділянка, на яку я претендую, НЕ призначена під індивідуальну
чи дачну забудову і ніяких законних застережень НЕ має.
3) я НЕ збираюся продавати землі і раджу не робити цього й іншим хлопцям.
А кого цікавить, що я буду робити з землею? Це вже моя особиста справа.
Можливо й укроп вирощувати! Там, кажуть фахівці для нього дуже сприятливі
умови.
4)згідно Закону я МАЮ право обирати собі зручну земельну ділянку з числа
вільних і ще не розданих земель і, як ти пишеш "ткнути пальцем на карті".

Продовження:
Тепер стосовно твого земельного питання. Ти чомусь не пишеш про те, що на минулому сесійному засіданні за виділення цієї земельної ділянки не голосували депутати від 5 фракцій міської ради і робили це по причині застережень, які існують стосовно даної землі. В той же час на тому засіданні тобі пропонувалось вибрати іншу земельну ділянку або по сусідству з ділянками, які отримали інші учасники АТО або неподалік від вибраної тобою і за це, я впевнений, всі депутати проголосують одноголосно. Але ж тебе не влаштовує жодна інша ділянка землі крім тієї на яку ти подав заявку і причина тут далеко не в принципах а набагато прозаїчніша. Тому не потрібно вводити людей в оману і кричати що тобі не голосують за виділення землі тому що ти від Свободи. Всі депутати з повагою відносяться до політичної партії Свобода і до її членів, також поважають твоє право на отримання земельної ділянки і як учаснику АТО на позачергове право. Але ставити ультиматуми, ткнувши пальцем на карті і вимагаючи що тільки там має бути твоя земля і ніде інакше, неприпустимо. Депутати не безмовна худоба і їх думку також потрібно поважати.
Особисто моя позиція полягає в тому, що в межах міста вільні землі запасу повинні бути розплановані на ділянки під забудови і роздані в першу чергу згідно заявок учасників АТО, а на особисте селянське господарство розміром в 2 гектари виділяти за межами міста. Тому що з однієї сторони лежать заяви учасників АТО на виділення земельних ділянок під забудову, які не задовільняються, оскільки немає землі, в той же час інші пишуть заяви на виділення 2 гектарів землі в межах міста і користуючись своїм становищем та шантажем стараються добитись свого. А 2 гектари землі в межах міста це майже 20 ділянок під забудову і 20 учасників АТО можуть ці ділянки отримати. Але маніпулюючи громадською думкою стараються перевести ситуацію зовсім в інший бік.
Впевнений що представники інших фракцій міської ради, які не підтримали дане земельне питання також нададуть свою публічну позицію.

Все ще з повагою Ратушняк Андрій.

Очікував, що редактор сайту “Звістка”, який чомусь розташований на безкоштовному російському сервері, звернеться до мене по коментар стосовно так званого звернення Андрія Русенка, але так і не дочекався (очікувано), тому пишу свою відповідь тут. Роблю це без задоволення, оскільки розділ коментарів до статей на цьому сайті більше нагадує помийну яму, в якій всі стараються облити один одного лайном, сховавшись за чужими іменами і думаючи що все буде в таємниці.
Андрію, з повагою відношуся до тих випробувань, які тобі довелося пройти після російської агресії і не применшую твоїх заслуг навіть після всього написаного і сказаного, хоча посвідчення учасника АТО не дає тобі права безпідставно ображати та звинувачувати людей. Ти пишеш, що я перейняв твоє місце в обласній раді, але це є неправдою, оскільки ти, розраховуючи стати заступником голови районної ради (до речі наші депутати від УКРОПу в районній раді підтримали тебе в цьому) відмовився від депутатства в обласній раді на користь свого однопартійця, який в рейтингу йшов за тобою. Стосовно допомоги учасникам АТО хочу сказати наступне, в минулій каденції я останній рік очолював земельну комісію міської ради і за моєї ініціативи та інших членів комісії нам вдалось протиснути питання розробки проекту і видачі земельних ділянок під забудову в “технікумському саду” учасникам АТО, попри шалений опір окремих депутатів та керівництва ради і більше 40 воїнів ці ділянки отримали. Всі хто був до цього причетний щиро пораділи, що змогли хоча б в такий спосіб засвідчити повагу учасникам АТО і не залишитись депутатським корпусом який не спромігся за весь час своєї каденції не виділити жодної земельної ділянки ветеранам. Ми про це не писали ні в газетах ні на сторінках в соцмережах тому що робили це щиро. В той же час хочу тобі нагадати нашу розмову, яка відбулась за день до сесії міської ради, на якій ці ділянки якраз мали голосуватись, коли ми спілкувались з тобою після спільного виступу перед працівниками учбового господарства агроколеджу перед місцевими виборами і я добре запам'ятав твої слова, що ту сесію потрібно зірвати тому що ти переживав що тодішній міський голова буде піаритись на роздачі землі АТОвцям і припише всі заслуги собі, тому нехай землю роздають вже депутати наступної каденції. В цій каденції за сприяння депутата міської ради від УКРОПу Олега Дозірціва, якого ти вибрав для себе особистим ворогом, більше 10 учасників АТО на минулому сесійному засіданні отримали земельні ділянки на ведення особистого селянського господарства розміром по 2 гектари кожна за межами міста із земель запасу Борщівської міської ради. Перед цим більшість з них звертались в міську раду і всі отримували відповідь що вільної землі немає, а коли за справу взялись депутат Олег Дозірців та керівник ГО “Криївка Воля” Наталка Яворська, то земельні ділянки відразу знайшлись.
Ти звинувачуєш мене, що я відстоюю бізнес-інтереси своїх партнерів, то прошу назвати яким саме способом я це роблю і для кого. Ніхто з депутатів від УКРОПу ні члени їх сімей не подали жодної заявки на виділення земельної ділянки, хоча мають на це право як і кожен громадянин. Не мене підприємець, який хотів орендувати або набути у власність земельну ділянку на яку ти тепер подав заявку, возив у закордонну поїздку за свій кошт. То про які бізнес-інтереси може йти мова? В той же час твоя фракція в міській раді одноголосно не підтримала ініціативу депутатів стосовно приведення регламенту міської ради у відповідність із законом про доступ до публічної інформації, чим передбачалось розміщення всіх проектів рішень міської ради на сайті у передбачений законом термін, не підтримали також на останньому сесійному засіданні депутатський запит Галяс Мирослави стосовно переходу міської ради та комунальних підприємств міста на закупівлі на суму більше 50 тис. Грн. через систему державних закупівель ProZorro. Тому запитання стосовно лобіювання бізнес-інтересів якраз стосується вас. Тому що на словах у вас виходить одне, а дієте ви абсолютно протилежно.